Електропроводки

Шинопровід 5 (рис. 1) прикріплюють безпосередньо до стіни скобами 4. Світильник 1 установлюють на спеціальному кронштейні 2, що закріплений на трубному держаку 3. До шинопроводу світильник приєднують двополюсними штепсельними розняттями і заземлюють контактом у пластмасовому корпусі 6. Штепсельні з'єднання виконують на прямих секціях через кожні 500 мм.

Шинопровід 7 (рис. 2) прикріплюють до попередньо натягнутого троса 2 хомутами 3 і тросовою підвіскою 6. Світильник 4 підвішують безпосередньо до шинопроводу хомутом 1 з гачком, а до нього приєднують двополюсні штепсельні розняття 5 з заземлюючим контактом у пластмасовому корпусі.

Рис. 1. Кріплення шинопроводу безпосередньо до стіни

Рис. 2. Кріплення шинопроводу до натягнутого троса

Шинопровід прикріплюють вздовж металевих ферм таким чином: встановлюють вздовж ферми анкерні пристрої 3, до яких прикріплюють секції шинопроводу 1 скобами 2 (рис. 3, а).

Світильник 6 монтують на трубному держаку 5, який затискають двома хомутами в спеціальному закріпі 4, що закріплений на фермі. Шинопровід також можна прикріпити до металевої ферми анкерними пристосуваннями 3 з привареними до них закріпами 7 (рис. 3, б). Шинопровід підвішують до закріпа хомутом 8. Хомути використовують також для підвішування світильників безпосередньо до шинопроводу.

Рис. 3

Кріплення шинопроводу вздовж металевих ферм

Для кріплення шинопроводу впоперек залізобетонних ферм 2 використовують конструкцію 3 і спеціальний трос 4, який підтримує його захоплювачем 5. Світильник 6 прикріплюють до шинопроводу хомутами з гачком (рис. 4).

Рис. 4. Кріплення шинопроводу впоперек залізобетонної ферми

Заземлення короба кожної секції здійснюють з'єднанням його з нульовим проводом у процесі виготовлення секції, чим забезпечується заземлення всієї траси шинопроводу. Заземлюючий контакт штепселя гарантує його з'єднання із заземленим коробом.

4. Перевірка, випробування та передача в експлуатацію змонтованих електропроводок

Виконавши монтаж електропроводок (перед тим як подати напругу в мережу), перевіряють правильність з'єднання схеми проводки зовнішнім оглядом і продзвонюванням мегометром. Одночасно перевіряють і стан ізоляції мережі.

Електричні характеристики виконаного заземлення перевіряють, вимірюючи опір заземлювального пристрою і повний опір петлі "фаза—нуль".

Існує декілька методів вимірювання опору заземлення. Основними є метод амперметра-вольтметра і метод з використанням вимірювача заземлення. Методом амперметр-вольтметра опір заземлювача визначають за спадом напруги і величиною струму. Під час вимірювання опору одиночного заземлювача Ах зонд 3 і допоміжний заземлювач В повинні бути на відстані від нього, не меншій 20 і 40 м.

Живлення вимірювального кола здійснюється від мережі 220/127 В або від зварювального трансформатора.

Вимірюють опір заземлювача при від'єднаних магістралях заземлення. Опір заземлювача Ях визначається як відношення напруги до струму, які знаходять за показам амперметра і вольтметра:

 

Опір заземлювача можна виміряти також безпосередньо за допомогою вимірювача заземлення — приладу типу МС-07. Прилад розміщують поблизу заземлювача і приєднують до нього затискачами І1 і E1 замкнутою перемичкою. Допоміжний заземлювач приєднують до затискача І2, а зонд — до затискача Е2. Живлення на петлю подається від зварювального або понижувального трансформатора, один вивід якого приєднують до заземленої нейтралі трансформатора, а інший до фазного проводу, який ближче

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи