Емотиви в англійській мові

style="font-size:

Висновок

У першому розділі « Емотиви. Структура та їх семантика» розглянуто загальні теоретичні засади дослідження емотивної семантики, визначено основні терміни, закладено теоретичні засади лінгвістичного вивчення особливостей.

Отже, у лексичному запасі кожної мови присутні не лише слова з яскраво вираженим стилістичним забарвленням або зі структурним компонентом, який дає змогу виразити емоції, а й слова, чиї емоційні якості набувають у потенціалі, і використання яких у певному контексті надає слову емоційного забарвлення.  


РОЗДІЛ ΙΙ. ЕМОТИВИ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

2. 1. Їхнє значення та використання в англійській мові

Вивчення емоцій та їх роль у житті людини завжди

цікавили вчених, дослідників, які працюють у галузі цілого ряду наук, таких як філософія, фізіологія, психологія, лінгвістика. Розрізняють два способи вираження емоцій: вербальний (за допомогою мовних засобів), невербальний (міміка, пантоміміка, жести тощо).

На даному етапі розвитку лінгвістики емоцій існує низка проблем,які визначають декілька головних напрямів досліджень, зокрема і комунікацію емоцій, категоризацію емоцій та емотивний семантичний простір мови. Важливою особливістю емоцій є їх комунікативна здатність. Емоції пронизують усю комунікативну діяльність людини, усі сфери її життя і відображаються на всіх рівнях мови. Мовлення є найважливішою формою вираження емоцій людини.

Емоційний досвід значно ширший, ніж досвід

індивідуальних переживань. Емоції не є відображенням безпосередньої предметної дійсності, а виражають емоційне ставлення до неї. За допомогою як елементарних, так і складніших форм емоцій, індивід набуває видовий досвід. Орієнтуючись на емоції, він здійснює необхідні дії, доцільність яких залишається для нього прихованою

Емоції важливі для набуття індивідуального досвіду. Виконуючи функцію позитивного чи негативного підсилення, емоції сприяють засвоєнню корисних форм поведінки і усуненню тих, які не виправдали себе.  

2. 2. Приклади слів на позначення емоцій в англійській мові

О. М. Вольф стверджує, що слід розрізняти мову опису емоцій і мову вираження емоцій. Роздвоєння мови емоцій пояснюється наявністю в лінгвістичній традиції різних шляхів їх дослідження. Вони наполягають на тому, що лексика, котра позначає емоції,відрізняється від емотивної лексики. В семантиці такої лексики очевидне вираження емоційного ставлення відсутнє, із чого випливає, що вона позначає не самі почуття, а лише логічну думку про них. Отже, емотивною лексикою лінгвісти вважають ті слова,в лексичному значенні яких міститься певна оцінка позначуваних ними явищ, а лексика емоцій включає слова, предметно-логічне значення яких складають поняття про емоції. До емоційної лексики віднесено емоційно забарвлені слова, яким властива чуттєвість.

Як послідовник широкого розуміння категорії емотивності І. І. Квасюк, аналізуючи найменування негативної емотивності, виділяє

два класи емотивної лексики:

1) слова, що називають емоційні стани;

2) слова, семантика яких характеризується наявністю обов’язкового емотивного компонента, що входить до основного предметно-логічного змісту значення [8].

Емоційна лексика включає в себе групи слів що:

1) називають емоції та почуття людини;

2) описують різні прояви емоцій та почуттів людини

1 2 3 4 5 6 7