Естетика як метатеорія мистецтва

і осмислення різних подій, явищ, фактів, що мають зна­чення для художнього суб'єкта. Художня творчість виступає як єдність творчої особистості (задатки, здібності, талант, досвід тощо) та творчого процесу (охоплює весь процес роботи митця). Достатньо обґрунтованою є структура творчого процесу, запропонована болгарським вченим М. Арнаудовим.

Перший етап творчості − це задум. Він виникає раптово. Задум спочатку має цілісний характер, а від цілісного уявлення про май­бутній твір митець переходить до опанування його частин, до по­ступової розробки задуму.

Другий етап − концентрація − синтетична робота уяви та розу­му, спрямована на розробку задуму, створення образної побудови твору. Саме цей етап вимагає максимального напруження внутрі­шніх сил митця.

Третій − виконання − останній етап творчого процесу, підпо­рядковується чисто розумовому підходові автора до матеріалу, су­проводжується емоційним піднесенням, натхненням, адже це заве­ршальний етап роботи, коли відбувається остаточне внутрішнє злиття митця з образами.

Неможливо визначити, який з етапів творчості є провідний, а який другорядним. Кожен з них − це внесок у складний процес ху­дожнього відтворення дійсності, що вимагає від митця мистецького вміння та вимогливості.

За кожним визначним твором мистецтва постає яскрава і само­бутня особа митця

У зв'язку з цим особливої теоретичної уваги за­слуговує аналіз внутрішніх психологічних особливостей індивіда, які розвиваються в динаміці: задатки, здібності, обдарованість, та­лановитість геніальність.

Задатки — це вроджені анатомно − фізіологічні особливості не­рвової системи, мозку. Вони становлять основу розвитку здібнос­тей. Це вроджені передумови здібностей.

Здібності — це індивідуально — психологічні особливості конк­ретної людини, завдяки яким успішно виконується та чи інша про­дуктивна діяльність.

Обдарованість − це якісно своєрідне поєднання здібностей, що є запорукою успішного виконання конкретної діяльності.

Талановитість − це високий рівень розвитку здібностей, перед­усім спеціальних, тобто таких, які дають змогу успішно виконувати

певну діяльність: літературну, музичну, сценічну. Поняття "та­лант" використовується лише при аналізі професійної діяльності.

Геніальність − це найвищий рівень розвитку здібностей, який визначає появу творів, що мають історичне значення в житті суспі­льства, засвідчують нову епоху в розвитку культури.

Митець піднімається до рівня генія завдяки силі й активності впливу його творів на життя сучасники. З ім'ям геніїв пов'язане створення шедеврів мистецтва, відкриття нової мистецької епохи. Якщо творчість талановитого митця може мати значення в розвит­ку національної культури, то художня спадщина генія переходить межі національного, підносячись до рівня загальнолюдського ви­знання

Принципи художньої творчості:

1) особиетісне відношення до світу, яке пронизане естетико- художньою спрямованістю;

2) емоційно-естетичне відображення дійсності, в якому поєд­нані всі сфери духовного світу художника;

3) образна узагальненість мислення;

4) велике значення належить світогляду художника (його принципи бачення світу, ціннісні орієнтації).

Важливою умовою художньої творчості є художнє мислення, яке включає в себе:

•  розвиток уяви і фантазії;

• метафоричність мислення (проникнення в суть явищ через перенесення сутнісних ознак одного предмета та явища на інший, що сприяє їх схожості та відмінності, та вияву різносторонності сві­ту);

•  асоціативність (тобто

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні