Естетика як метатеорія мистецтва
• художній символізм (здатність до творення символів і потреба в творенні символів).
Говорячи про художню творчість важливо звернути увагу на поняття художній метод та художній стиль.
Художній метод — історично обумовлений тип образного мислення, в якому виражається естетичне освоєння світу в системі певних прийомів і засобів через призму світогляду художника та тієї культурної традиції, на яку він опирається. В художньому методі наголошується на ролі загального в розвитку мистецтва, що приводить до певної нормативності, особливо в рамках класицизму, реалізму та соціалістичного реалізму.
Художній стиль — конструктивний принцип, що пронизує мистецтво і забезпечує його внутрішню цілісність як фактор художньо- творчого процесу та соціального буття мистецтва, його естетично- художнього впливу на реципієнта (того, хто сприймає). Стиль виражає характер, спрямованість і міру естетичного освоєння світу та виступає носієм суттєвих сторін естетичних цінностей і художнього смислу. Структура стилю залежить від культури в цілому, історичної традиції, мистецького напрямку, індивідуальності автора та по-своєму виявляє їх.
Становлення художньої форми, вибір зображувальних засобів і технічних прийомів залежить від змісту, виду мистецтва, суб'єктивного бачення художника, його обдарованості. Це є своєрідна матеріалізація змісту, яка може відбутися у найрізноманітніших матеріалах: у слові, звучанні музичних інструментів, камені, дереві,
у будь-якому матеріалі, доступному зоровому і слуховому сприйняттю.
Художня форма включає в себе "внутрішню форму" і "зовнішню форму", які по-різному співвідносяться зі змістом художнього твору.
До "внутрішньої форми" належить сюжет і виступає образною структурою художнього змісту, способом його розвитку
До "зовнішньої форми" належать усі зображувально- виражальні засоби мистецтва, спосіб матеріального втілення змісту. Такі елементи форми, як композиція, ритм − це скелет художньо- образної тканини мистецького твору, вони поєднують всі елементи зовнішньої форми. (Композиція — це структурна побудова художнього твору, розміщення і співвідношення всіх його елементів і частин у єдиному цілому).
Аналіз елементів форми дає можливість дати більш чітке визначення форми художнього твору.
Художня форма — це внутрішня організація, структура художнього твору, створена за допомогою зображувально-виражальних засобів даного виду мистецтва для вираження художнього змісту.
В сучасному мистецтві межа між змістом і формою є нечіткою, оскільки виділяють різні рівні форм: сюжетна, зображувальна, описова композиційна, структурна, ритмічна і т, д. Головний акцент робиться на цілісності співіснування цих рівнів і виражальних засобів, що забезпечується цілісністю сприйняття.
Роль художньої форми виражається в наступному;
• вміння через різноманітність форм представити одні і ті ж сюжети сприяє тому, що мистецтво здатне до „незупинного художнього оновлення одного і того ж життя" (О. Кривцун);
• еволюція художньої форми взята в історичному і світовому масштабі „прокреслює грандіозну траєкторію руху людського духу";
• поняття художньої форми виступає як вияв виражально- смислової цінності мистецтва.