Естетика як система категорій. Сутність і структура естетичних категорій
План
1. Класифікація естетичних категорій.
2. Естетична діяльність та естетична свідомість: сутність та структура.
3. Характеристика основних естетичних категорій.
Література.
1. Класифікація естетичних категорій
Категорії — це поняття філософії і науки, які використовують для позначення найзагальніших і найбільш суттєвих сторін, зв'язків і відношень відповідних явищ.
Категорії не є вродженими мислительними структурами, тому їх зміст певною мірою змінюється із зміною форм людського культуротворення. Тож вони складають систему, що історично змінюється. Багатоманітність естетичних сфер зумовлює багатоманітність категорій, що обумовило потребу їх класифікації.
Естетичне − вихідна категорія естетики, оскільки, саме її сутність визначає специфіку предмета естетики, відображаючи загальне властиве всім естетичним явищам. Її зміст конкретизується через розгортання змісту інших категорій
Існує три аспекти взаємовідносин, які дозволяють зрозуміти та розглянути багатоманітність естетичних категорій: об'єктивно-естетичне; естетична діяльність; суб'єктивно-естетичне (естетична свідомість);
2. Естетична діяльність та естетична свідомість: сутність та структура.
Естетична діяльність − доцільна діяльність по створенню естетичних цінностей і гармонізації світу, що виявляє і розвиває естетичні здібності людей; діяльність за законами краси. Головною в естетичній діяльності є людина як носій естетичних здібностей, що виявляються, розвиваються і реалізуються в будь-яких видах людської життєдіяльності.
Естетична діяльність має продуктивний характер і втілюється в таких формах:
• Естетична діяльність по освоєнню природи.
• Естетична діяльність в сфері виробництва та дизайн
• Естетичні аспекти суспільних відносин і способу життя.
• Художня творчість і мистецтво.
Буття людини тісно пов'язане з предметно-практичною діяльністю, завдяки якій формується світ матеріальної культури. І тому суспільно-історична практика (праця) є вагомою причиною виникнення і розвитку здатності людини до перетворення світу за законами краси й формування у неї власних естетичних почуттів, смаків та ідеалів. Праця — це цілеспрямований процес, що відбувається між людиною і природою, в ході якого людина формує природу у відповідності зі своїми потребами, досвідом, уподобаннями. Вироблення найпростіших технологічних засобів виробництва не тільки помітно підвищило продуктивність праці, а й вивільнило час працюючого для вдосконалення майстерності, для розвитку вигадки та фантазії. Орнаментування гончарних виробів, оздоблення зброї мозаїчне і фрескове прикрашення споруд — усе це доповнювало утилітарну функцію естетичною, не рідко надаючи їй пріоритетного значення Сам процес виробництва поєднував діяльність утилітарну і естетичну, репродуктивну і творчу.
З виникненням машинного виробництва, та з подальшим розвитком техніки та технології докорінно змінюється сам характер праці, що надає процесу виробництва суперечливого характеру: якби вилучає людину як людину з процесу діяльності і перетворює її у придаток машини.
І тому сучасне виробництво обумовлює появу таких феноменів: естетизація виробництва, яка передбачає потребу постійного внесення творчого елементу у трудовий процес, ліквідації одноманітності;
Дизайн − це комплексний вид творчості, метод художнього передбачення і проектування середовища людського буття, що спрямований на задоволення матеріальних і духовних потреб людини. Дизайн − це соціально-культурне явище, в якому втілюється не лише здатність людини орієнтуватися