Етичні засади в професії соціального працівника

населення та протидії факторам соціального виключення · Вивчає закономірності і принципи функціонування і розвитку соціальних процесів, їх динаміку під впливом психолого – педагогічних і управлінських факторів при захисті громадянських прав і свобод особистості в суспільстві. · Цілеспрямована діяльність у суспільстві через вповноваженні органи, спрямована на забезпечення соціального, культурного, матеріального рівня життя всіх членів суспільства та спрямована на надання допомоги різним категоріям людей. Соціальна робота має макро, -мезо -мікро. Об’єкти соціальної роботи – люди, які мають проблеми, незалежно від віку. Суб’єкти соціальної роботи – держава, державні установи, служби, окремі люди. Соціальна робота розглядається також як самостійна наука, об’єктом дослідження якої є процес зв’язків, взаємодій, способів та засобів регуляції поведінки соціальних груп і особистостей в суспільстві. Предметом соціальної роботи виступають закономірності, що зумовлюють характер та спрямованість соціальних процесів. Професійна діяльність, об’єктом якої виступають живі люди, утворює складну систему взаємо перехідних, взаємозумовлених моральних стосунків. До цієї системи належать перш за все: а) ставлення спеціалістів до об’єкта праці; б) стосунки спеціаліста з колегами; в) ставлення спеціаліста до суспільства. Отже, як тільки професійні стосунки набули якісної усталеності, це привело до формування особливих моральних настанов, що відповідають характеру і змісту праці, відображають практичну доцільність певних стосунків як між членами професійної групи, так і самої групи з суспільством. Таким чином, можна дійти висновку про те, що головні соціально – педагогічні категорії тлумачать так: Соціальна робота – професійна, цілеспрямована діяльність у суспільстві через уповноваженні державні і недержавні соціальні інститути, спрямована на створення соціальних умов для повноцінної життєдіяльності та розвитку різних категорій населення. Соціальний працівник – це професійно підготований спеціаліст, який працює в державних (недержавних) соціальних інститутах і сприяє створенню соціальних умов для повноцінної життєдіяльності різних категорій населення, котрі потребують захисту і підтримки
Оскільки соціальна робота має інтегральний характер, її представники мають володіти якостями педагога, психолога, медичного працівника, юриста, соціолога, державного службовця. Соціальні проблеми освіти стосуються по суті, всіх людей, а не лише учнів і педагогів. Взаємини соціального працівника і клієнта, що базуються на співчутті і довірі, більш нагадують дружні стосунки. Дійсно, ці взаємини передбачають допомогу клієнтові з боку соціального працівника, а не навпаки. Впевненість клієнта у тому, що така допомога йому буду надана, є головним соціальним фактором, що впливає на ефективність соціальної роботи.


3. Посадові обов’язки та функції соціального працівника 

Так як соціальний працівник весь час має спілкуватися з різними людьми, він має широкий перелік посадових обов’язків. Він повинен: · Виявляти в сімї та окремих дітей та підлітків, які потребують соціального захисту; дітей підлітків та дорослих, які потребують опіки та допомоги у влаштуванні в лікувальні та навчально—виховні заклади, отриманні матеріальної, соціально-побутової та іншої допомоги. · Встановлювати причини утруднень, конфліктів, що виникають у навчальний та поза навчальній сфері, у сімї та ін. · Сприяти розв’язанню цих труднощів та конфліктів та гарантувати соціальний захист;спільній діяльності різних громадських та державних організацій і установ по наданню необхідної допомоги групам ризику. · Надавати допомогу в сімейному вихованні, діяльності педагогічних колективів. · Проводити психолого-педагогічні та соціально-педагогічні консультації, виховну роботу з неповнолітніми важковиховуваними дітьми · Брати участь у створенні центрів соціальної допомоги (всиновлення, піклуванні й опіка; соціальна реабілітація; притулки;

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні