Етика Християнства

План 

Вступ.

  1. Етика як філософська наука про мораль.
  2. Християнська мораль.
  3. “А я говорю вам…”.

Висновок.

Список використаної літератури.   

Вступ

Мораль – одна із форм духовного життя, один із найдавніших універсальних способів соціальної регуляції. Вона має загальнолюдський сенс і конкретно-історичний зміст. Моральний вибір дає нам уявлення про міру людяності суспільства і особистості.

 Мистецтво та релігія, філософія та право завжди зверталися до проблем добра і зла, справедливості й гуманності, сенсу життя та щастя людини й узагальнили досвід духовних пошуків людства.

Етика як філософська наука про мораль осмислює, узагальнює, систематизує історичний розвиток моралі, історію становлення й розвитку етичних теорій, концепцій, які обґрунтували природу, сутність, специфіку, функції моралі, закономірності її розвитку та функціонування, взаємозв’язок з іншими формами матеріального та духовного життя людей.

Етика як моральна філософія – це теоретичне знання, що відбиває моральну свідомість у всій її складності та суперечливості й конкретно-історичну моральність практику в її розмаїтті та колізіях.

Саме тому етика християнства є актуальним напрямком. Сукупність зазначених факторів і обумовила вибір теми роботи.

У спеціальній літературі розгляд проблем християнської етики  в роботах таких дослідників як Валеев Д. Ж. , Гусейнов А. А. , Лозовий В. О. , Мень А. та інших

Основна мета роботи складається у докладному вивченні етики християнстві на прикладі нагорної проповіді. .

Визначена мета дослідження обумовила постановку і рішення таких задач:

1) визначити поняття етики як філософської науки про мораль;

2) розкрити поняття християнської моралі;

3) дати визначення поняття “совість”.

Об'єктом дослідження є нагорна проповідь.

Предмет курсової роботи складає етика християнства.

Методологічною основою є наукові методи, що спираються на вимоги об'єктивного і всебічного аналізу етики християнства.

Структура роботи визначена метою і задачами дослідження і містить у собі вступ, чотири розділи, висновки і список використаної літератури.

1. Етика як філософська наука про мораль.

Етимологія терміна “етика”, тобто його походження і споріднені зв’язки з іншими словами тієї самої чи інших мов, сягає глибокої давнини. Слово “етика” виникло з давньогрецького “ethos”, яке у різні часи мало різні значення. Спочатку воно означало місцезнаходження, спільне житло, потім – звичай, темперамент, характер, стиль мислення, а також усталену природу якогось явища. Пізніше видатний мислитель античності Аристотеля (384 – 322 рр. до н. е. ) узявши за основу значення етосу як характеру, темпераменту, утворив прикметник “ethicos” – “етичний” для позначення особливої групи людських чеснот – мудрості, мужності, помірності, справедливості тощо – відрізняючи їх від доброчинностей розуму. Науку про етичні чесноти (особистісні якості), достоїнства характеру людини Аристотель назвав “ethice” (етика). Так у IV ст. до н. е. етична наука дістала свою назву яку носить і сьогодні.

Отже, історія термінів дозволяє зробити висновок, що етика – це наука про мораль (моральність). Що ж являє собою мораль як соціальне явище і яку предметну сферу моралі вивчає етика?

Відомо, що жодна людська спільнота не могла існувати і розвиватися без узгодження різноманітних суперечливих (часто протилежних) інтересів людей, дотримання певних взаємних обов’язків, правил поведінки, які поступово стали

1 2 3 4 5