Етика бібліотечного працівника

План

1. Сутність поняття етика бібліотечного працівника

2. Соціально-психологічні основи спілкування бібліотекаря і користувача

3. Особливості ділового спілкування в бібліотеці

Використана література

 

 


1. Сутність поняття етика бібліотечного працівника

Останнім часом на сторінках періодичної преси, присвяченій бібліотечній справи, розглядаються питання професійної етики. Проблема обговорю­ється в декількох аспектах: комунікативному, інформаційному, гуманістичному.

Головна особливість бібліотечної роботи по­лягає в тому, що бібліотекарі працюють одно­часно з документами і з людьми. Вони ставлять перед собою мету полегшити доступ до інформа­ції, комплектуючи фонди і надаючи документи в розпорядження кожному, хто бажає. Вони під­тримують фонди як частину національного інте­лектуального спадку, популяризують знання та діляться запасом інформації, яка накопичена в країні та за її межами.

Комунікативний аспект стосується, насамперед, проблем міжособистого спілкування «читач — біб­ліотекар». Оскільки бібліотечне обслуговування розглядається як проміжна функція між документ-ними потоками і користувачами, то його головним завданням є оперативна та конкретна відповідь на питання, які цікавлять користувача. Виходячи з цього до працівників бібліотеки пред'являються головні професійні вимоги: висока якість послуг, повага до особи користувача, уміння передбачати конфлікти, на основі аналізу ситуації вносити про­позиції щодо розвитку бібліотеки в цілому.

Але крім комунікативної бібліотека виконує до­кументально-комунікаційну функцію, яка прояв­ляється при комплектуванні та формуванні фонду. Питання етики в цьому випадку вельми актуальні в роботі національних бібліотек.

У відповідності із «Законом про обов'язковий примірник документів» національні бібліотеки повинні одержувати всі документи, які видають­ся в країні

Проте, якість змісту цієї літератури неоднозначна. Окрім наукової, художньої нерідко надходить не тільки малоінформативна (літера­тура одного дня), але аморальна і навіть небезпечна література.

Якщо звичайна бібліотека формує фонди відпо­відно до потреб користувачів і має право обмежи­ти своїм Статутом профіль комплектування, то національна бібліотека зобов'язана зберігати все, що одержує. Проте, у зв'язку з хронічним браком місця для зберігання літератури, перед бібліо­текарями стоїть проблема «відсіву» документів, визначати, що є культурним спадком і підлягає зберіганню для майбутніх поколінь. Тому з точки зору професійної етики задача стоїть у визначен­ні цінностей для кваліфікованого відбору доку­ментів, призначених для зберігання культурної спадщини.

І в той же час, будучи публічним, а значить, відкритими для всіх, національні бібліотеки що­денно обслуговують велику кількість відвідувачів. Фонди швидко зношуються.

Бібліотекарі стоять перед вибором: зберегти куль­турну спадщину чи видавати літературу кожному за потребою. У даному випадку входять у проти­річчя дві основні функції бібліотек: зберігання і об­слуговування. Для зменшення зношуваності фондів іде шифрування одержаних документів. Одночасно розвиваються платні послуги з використанням но­вих технологій, наприклад, електронне копіюван­ня і електронна доставка документів. Окрім того, поява платних послуг призводить до розділення населення на інфомаційно-забезпечених - тих, хто може заплатити за бібліотечні послуги, та ін-формаційно-обездолених - тих, хто цього зробити не може. А задача бібліотек - забезпечити рівний доступ до інформаційних ресурсів, необхідних для освіти, творчості та прогресу наукових знань.

Також входять у протиріччя відношення між національними бібліотеками, які одержують обов'язковий примірник документів безкоштовно, і видавництвами, які цей примірник надають і ствер­джують, що бібліотечні працівники хочуть одер­жати щось задарма. Питання в тому, які права на використання цих документів має бібліотека, носить етичне забарвлення і стає все більше актуальним.

Інформаційний аспект розглядає перш за все проблему вільного доступу до інформації і ставить питання: чи є абсолютним благом загальний (віль­ний) доступ до інформаційних потоків? Кодекс професійної етики розглядає вільний доступ як не­від'ємне право особистості і

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні