Етнічні та регіональні релігії
Вавілонянам уявлялося, що земля — пласка, що вона плаває на поверхні прісноводної Великої Ріки або світового Океану, що люди з веління богів були створені богинею Аруру з глини з домішкою крові померлого бога, або ж народжені богинею Дінгірмах, чи Мамі (Мамет). Згідно з пізнішим жрецьким ученням люди повинні були служити богам і годувати їх своїми пожертвами. Верховним богом стародавніх вавілонян був Мардук. Він уособлював порядок, допомагав іншим божествам у боротьбі з Тіамат — соленим праокеаном, з якого внаслідок союзу з прісною водою Апсу народилися всі інші боги.
2. Іудаїзм
Скотарські племена Палестини, семітські за походженням, дотримувалися норм іудаїзму, першої послідовно монотеїстичної релігії, котра, однак, так і не стала світовою, хоч вона не містить заборон щодо прийняття її неєвреями. З-поміж інших народів, що з часом прийняли іудаїзм, слід назвати тюркський народ хозарів, ефіопські племена фалаша та ін.
У давнину євреями (від давньоєврейського «Ібрім» — ті, що походять із-за Євфрату) первісно називалася група західносемітських племен, що, імовірно, переселилися в ХVІ—ХІV ст. до н. е. з північномесопотамських степів у Сирійсько-Аравійську напівпустелю. Частина з них (біблійні «коліна ізраїлеві», відокремившись від інших, не пізніше початку ХІІІ ст. до н. е. осіла на сході й на півдні від Мертвого моря і, змішавшись із місцевим населенням, створила кілька дрібних держав. Серед нащадків цих племен міцно утримувався переказ про те, що їхні предки переселилися з Месопотамії через Палестину до Єгипту, де повинні були виконувати будівельні та інші повинності в рабстві, аж доки не були виведені в Синайську пустелю пророком Мойсеєм. З єврейських скотарських племен утворився племінний союз зі спільним культом бога Ягве. Він прийняв назву «Ізраїль», (у перекладі з давньоєврейської «Бог у битві») і розпочав боротьбу за землю, що її заповів євреям згідно з Торою Бог