Етнічні та регіональні релігії

Єрусалимський храм, релігійний центр іудеїв. Але сила монотеїстичної релігії іудеїв була непереможною: євреї зберегли себе як етнос і через 2000 років відродили свою державу. На іудейські джерела посилаються пізніші за виникненням світові релігії — християнство та іслам.

Найсвятішою книгою іудеїв є Тора (Закон) — книга, яку згідно з легендою Бог дав Мойсею. Вона існує лише у вигляді сувою, бо тут усе — кожна літера, її місце, відстань між літерами, розміщення тексту, — вважається священним і має зберігати початковий вигляд. Датою остаточного оформлення Тори Єздрою вважають 444 р. до н.  е. Текст Тори включає і перші книги Біблії, відомі як П’ятикнижжя Мойсеєве. Сюжети Тори — це створення світу, людини, вигнання Адама та Єви з Едему, всесвітній потоп, життя праотців єврейського народу — Авраама, Ісаака та Якова, єгипетське рабство та вихід із нього під проводом пророка Мойсея, отримання скрижалей заповіту (угоди між Богом та його народом). В усіх цих та в інших описаних подіях ідеться про постійну присутність Бога в історії стародавнього людства та нащадків Авраама — єврейського народу. «Без Бога, Тори та євреїв іудаїзм неможливій» — так можна визначити специфіку цієї релігії.

У Торі вміщено 613 заповідей (заборон і повелінь). 10 із них — декалог — шануються також і християнством. Але, якщо стисло викласти сутність іудаїзму, то можна навести одну заповідь, що її промовляє пророк Амос: «Наверніться до Господа — і будете живі» (Ам. , 5: 6).

Крім Тори, священними книгами іудаїзму вважаються також Талмуд і Танах (до І ст. н.  е. ), знаний у перекладі як Старий Завіт. Талмуд (від давньоєвр. ламейд — вивчення, вчення) — складається з двох розділів: Мішни та Гемари. Спершу Талмуд передавався іудейськими законовчителями в усній формі (до ІІІ ст

н.  е. ), а остаточно був записаний близько V ст. н.  е.

У Торі й Талмуді викладено основні положення іудаїзму: віра в єдиного Бога, який створив світ і людину (за образом та подобою Своєю), в ангелів і демонів, у першородний гріх, праведність, потойбічний світ, відплату, богообраність єврейського народу, прихід месії, майбутнє воскресіння мертвих.

Головні ідеї іудаїзму було сприйнято й адаптовано християнством: Ісуса Христа проголошено очікуваним месією. Але іудаїзм не погоджується з тим, що з’явлення месії вже відбулося, і продовжує чекати його приходу. Іслам також багато в чому базується на іудейській традиції: у Корані значне місце посідають сюжети й персонажі, запозичені з неї. Взагалі, ці три релігії є різними варіантами монотеїзму.

У культі іудаїзму особливе місце належало Єрусалимському храму, побудованому на початку І тис. до н.  е. царем Соломоном, відновленому в 515 р. до н.  е. і вдруге зруйнованому в 70 р. н.  е. Культовою спорудою є синагога (молитовний дім, школа), де рабини (служителі культу, судді, учителі) відправляють обряди та навчають Тори.

Протягом віків у єврейській діаспорі, що зберігала релігію пращурів, виникали течії та напрямки, пов’язані з новими способами тлумачення та розуміння Тори, зокрема каббала та хасидизм.

Каббала — містичне вчення, яке надавало сакрального значення 10 цифрам і 22 літерам єврейської абетки. Головними текстами цього вчення були «Сефер Ієцира» («Книга Творення») та «Зогар» («Сяяння», близько X ст. ), присвячені способам відкриття прихованого

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні