Етнічні та регіональні релігії

чолі з наймогутнішими державами (Афінський морський союз і т. п. ).

Уявлення про загробний світ — похмуре підземне царство Аїда — відображували структуру суспільства. Душі царів та героїв посідали високе становище і в пеклі, раби та бідняки злидарювали на тому світі, як і в житті. Проте в цілому загробне царство давньогрецька релігія змальовувала в суворих, похмурих тонах.

Релігія стародавніх римлян багато в чому нагадувала давньогрецьку. Очолював пантеон римських божеств Юпітер — римський аналог Зевса. До найбільш шанованих божеств належали Юнона — дружина Юпітера, Мінерва — богиня мудрості, Марс — бог війни та ін. У римському культі значне місце належало поклонінню ларам — духам предків і покровителям домашнього вогнища. Після створення могутньої Римської імперії римляни нерідко включали тих чи інших богів підкорених ними народів до свого пантеону. Саме так в імперії поширився культ іранського бога Мітри, єгипетської богині Ісіди, малоазійської богині Кібели тощо.  

4.  Релігії Стародавнього Ірану та Індії

У першій половині ІІ тисячоліття до н.  е. починається розселення арійців на території Малої Азії, Середньої Азії, Південної Азії, Індостану. Це прискорило розвиток давньоіранської і давньоіндійської цивілізацій і виникнення двох етнічних релігій — зороастризму (парсизму) та індуїзму.

Зороастризм — це релігія, яка виникла на території Стародав­нього Ірану (Персії) в VІІ—VІ ст. до н.  е. В основі її віровчення лежить маздаїзм, реформований пророком Заратуштрою (Зороастром). Згідно з Авестою — текстом, шанованим і в маздаїзмі, і в зороастризмі, у світі точиться постійна боротьба між синами бога Ервана (Нескінченного часу) — уособленням добра Ахурамаздою і зла — Анхра-Майнью. Людина, завдяки свободі вибору, може стати на той чи інший бік у цій боротьбі та заслужити або посмертне блаженство, або страшні муки

На відміну від мазда-
їзму в зороастризмі немає поклоніння племінним богам, вшанову­ється лише Ахурамазда. На основі цього культу наприкінці І тис. до н. е. виник мітраїзм, де роль борця проти Анхра-Майнью взяв на себе сонячний бог Мітра. Зороастризм, нечисленні адепти якого живуть і нині в Ірані, свого часу вплинув також на формування іудаїзму, маніхейства, християнства та деяких єретичних учень християнської доби.

Індуїзм. «Мені було шість років, коли я раптом збагнув, що все навколо — це Бог, і тут у мене стало волосся диба, — сказав Тедді. — Пам’ятаю, це була неділя. Моя тоді ще зовсім маленька сестра пила молоко, і раптом я зрозумів, що вона — Бог, і молоко — Бог, і все, що вона робила, це переливала одного Бога в іншого. . . », — так каже герой Дж.  Д.  Селінджера, десятирічний хлопчик, який стверджує, що пам’ятає себе в попередньому втіленні, коли він був індійським браміном. Автор оповідання, знаний американський письменник, за допомогою образу Тедді намагається показати, що віра в реінкарнацію, у божественність усього, у тонкоенергійну структуру світу, тобто в те, що становить сутність індуїзму, можлива і в ХХ ст.

Віровчення індуїзму склалося внаслідок еволюції ідей ведизму і брахманізму та остаточно оформилося в середині І тис. до н.  е. Назва ж з’явилась у VIII ст.  н.  е. , коли в Індії поширився іслам, — «індусами», «ґінду» стали називати тих, хто його не прийняв.

До індуїстського канону входить кілька груп

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні