ФРІДРІХ II ГОГЕНШТАУФЕН

ФРІДРІХ II ГОГЕНШТАУФЕН
Фрідріх II Гогенштауфен — одна з яскравих фігур європейського Середньовіччя. Він народився закінчується XII в. , у 1194 р. Коли Фрідріху були три роки, помер його отець, Генріх VI, імператор Священної Римської імперії і німецький король, заповів престол синові. Але, не дивлячись на те що в жилах дитини текла кров великого діда Фрідріха I Барбаросси — німецького імператора, що прославився своєю войовничістю і жорстокістю, мало хто бачив в малюку майбутнього главу могутньої держави. Фрідріха прозвали “апулійським хлопчиком”, благо дбайлива мати Констанція Сіцілійська укрила і виховувала дитину на півдні Італії, в Апулії. По заповіту чоловіка Констанція повинна була стати регентшею держави і опікункою малолітнього короля. Але, знехтувавши заповіт імператора, більшість німецьких князів, що підтримують династію Гогенштауфенов, вибрали королем дядька Фрідріха — Філіпа Швабського, а антиштауфеновські настроєна частина князів підтримала домагання на престол Оттона Вельфа. На німецькому престолі опинилися вже три королі. До Фрідріха, що підростає в Неаполі, ніхто не відносився серйозно, а між Філіпом і Оттоном почалася запекла боротьба за першість. Фрідріха поки не хвилювали династичні спори. На хлопчика повалилося нове горе — смерть матері. Згідно її волі, його новим опікуном і регентом в Сицилійському королівстві (важливій частині Священної Римської імперії, що складається з острова Сицилія і Південній Італії) став Папа Римський Інокентій III. Інокентій III прагнув до встановлення папського панування над всім християнським світом. Він із задоволенням спостерігав за династичною смутою в Германії і прагнув розпалити її ще більше. Коли королі-супротивники зверталися до Папи як арбітра в їх спорі за престол, він підтримував то одного, то іншого. Ослаблення монархічної влади в Священній Римській імперії звільняло папство від давніх і небезпечних суперників, якими довгий час були німецькі імператори. Юний Фрідріх жодною мірою поки не представляв такої загрози Риму

Інокентій III уважно оберігав спадкові сіцілійські володіння Фрідріха від зовнішніх посягань. За допомогою Папи що рано проявив здібності до учення хлопець здобув прекрасну освіту. Фрідріх мужнів, спілкування з енергійним і вольовим Інокентієм допомагало йому знайти упевненість в своїх силах. Можливо, саме від цього мудрого наставника успадкував молодий Гогенштауфен мистецтво тонкої дипломатичної інтриги і політичного лавірування, яким прославився пізніше. Тим часом із змінним успіхом продовжувалася боротьба за престол між старими супротивниками; Філіпом Швабським і Оттоном Вельфом. Захоплені цією боротьбою, вони і не помічали, як під крилом могутнього римського первосвященика набирається сил законний спадкоємець німецького престолу. Після загибелі Філіпа Оттон в 1209 р. встиг навіть коронуватися в Римі, пообіцявши Папа не оспорювати його впливу в Італії. Порушивши ці обіцянки, новоявлений імператор підписав собі вирок. Інокентій III відлучив коронованого їм Оттона від Церкви і проголосив німецьким королем свого юного підопічного — Фрідріха Гогенштауфена. “Aпулійський хлопчик” вийшов на політичну арену. Почалося тріумфальне сходження Фрідріха до вершинам влади. Крім Папи у хлопця з'явилися нові помічники. Головним з них був французький король Філіп II Август. Він спонукав генуезьких банкірів позичити майбутньому імператорові гроші. Так у Фрідріха з'явилися засоби для боротьби з тим, що узурпував імператорську корону Оттоном. Гроші французького короля і вплив могутнього Римського Папи зробили свою справу. Коли Фрідріх Гогенштауфен з невеликим військом з'явився в Південній Німеччині, на його сторону один за іншим стали переходити церковні і світські феодали.

1 2 3 4 5