Файлові системи і відновлення даних

і підтримувалося ділення диска на розділи, тобто створення на диску логічних томів. Виконувати розділення диска необхідно навіть в тому випадку, якщо ви збираєтеся використовувати тільки один розділ. Розділи диска іноді називають логічними томами, оскільки операційна система привласнює кожному з них окрему букву.

В даний час практично всі накопичувачі на жорстких дисках діляться на декілька розділів, з якими працює встановлена операційна система. Проте, розділивши диск, можна встановити декілька операційних систем — по одній в кожен розділ, і ці системи зможуть нормально співіснувати на одному диску. Таке мультизагрузка стає все більш популярним в даний час.

Щоб встановити на один жорсткий диск декілька операційних систем, його треба розбити на розділи. Наприклад, ви можете за допомогою програми FDISK створити на диску один або декілька розділів для установки на них DOS або Windows 9х, а частину диска, що залишилася, надати для іншої операційної системи, наприклад Linux. Кожен розділ в операційній системі матиме вид окремого диска.

Інформація про кожен розділ зберігається в завантажувальному секторі розділу (або логічного диска) на початку кожного розділу. Існує також основна таблиця списку розділів, поміщена в завантажувальний сектор головного розділу.

Завантажувальний сектор головного розділу (або головний завантажувальний запис (Master Boot Record — MBR)) є першим сектором на жорсткому диску (циліндр 0, головка 0, сектор 1) і складається з двох елементів.

 Таблиця головного розділу. Містить список розділів на диску і розташування завантажувальних секторів відповідних логічних дисків

Ця таблиця дуже маленька і може містити максимум чотири записи. Таким чином, для отримання більшої кількості розділів в операційній системі (наприклад, DOS) можна створити один додатковий розділ і помістити в нього декілька логічних дисків.

 Головний завантажувальний код. Невелика програма, яка виконується системною BIOS. Основна функція цього коду — передача управління в розділ, який позначений як активний (або завантажувальний).

Основні і додаткові розділи FAT

Кількість розділів на всіх жорстких дисках в системі може досягати 24. Це означає, що в комп'ютері може бути встановлено або 24 окремих накопичувача, в кожному з яких є по одному розділу, або один жорсткий диск з 24 розділами, або декілька накопичувачів з різною кількістю розділів, але за умови, що загальна кількість розділів не перевищує 24. Якщо загальна кількість розділів перевищить цю цифру, DOS просто проігнорує їх, хоча інші операційні системи можуть працювати і з великою кількістю томів. Таке обмеження DOS пов'язане з тим, що в латинському алфавіті від C до Z всього 24 букви.

Розширений розділ представлений в головній таблиці розділів аналогічно основному розділу, проте дисковий простір розширеного розділу можна використовувати для створення численних логічних розділів, або томів (volumes). На одному диску можливе створення тільки одного розширеного розділу, тобто в таблиці розділів не може бути більше двох записів, що відносяться до томів FAT.

Логічним томам, створеним в розширеному розділі, операційна система призначає окремі букви дисків, які, проте не указуються в головній таблиці розділів. Логічні томи не можуть бути активними розділами і тому не дозволяють здійснювати з них завантаження системи. На основі одного розширеного розділу

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні