Файлові системи і відновлення даних

style="text-align: FAT — це електронна таблиця, що управляє розподілом дискового простору. Кожен елемент цієї таблиці пов'язаний з певним кластером на диску. Число, що міститься в цьому осередку, повідомляє, чи використаний даний кластер під який-небудь файл і, якщо використаний, де знаходиться наступний кластер цього файлу. Кожен осередок FAT зберігає шістнадцятиричне значення довжиною 12 або 16 битий. ШістнадцятирозряднеFAT зручніші в роботі, оскільки значно легше редагувати поля розміром в два байти, чим в півтора. Щоб самостійно відредагувати FAT, ви повинні виконати деякі математичні перетворення для отримання номера кластера. На щастя, багато програм дозволяють відредагувати FAT автоматично. У більшості цих програм номера кластерів представлені в десятковому вигляді, найбільш зручному для користувачів. У табл. 24. 7 приведені дані про каталог і FAT (файл не фрагментований).  

У даному прикладі запис каталога указує початковий кластер (1000), в якому розміщується файл. У FAT кластери з ненульовими значеннями використовуються, а спеціальне значення указує подальше розташування файлу. У даному прикладі в кластері 1000 указується кластер 1001, в 1001 - 1002, в 1002 - 1003, а в 1003 записано значення FFFFh, тобто на цьому кластері файл закінчується.

Розглянемо приклад з фрагментованим файлом. Хай файл Usconst. txt записаний, починаючи з кластера номер 1000. А файл Pledge

txt починається з кластера 1002. Таким чином, файл Usconst. txt стає фрагментованим. Описана ситуація ілюструється даними в табл.

У даному прикладі у файл Usconst. txt "упроваджується" файл Pledge. txt, що приводить до непослідовного розташування файлів на диску, тобто фрагментації. У операційних системах DOS і Windows є програми дефрагментації, які переміщають файли для їх послідовного розміщення на диску.

Перші два записи FAT зарезервовано і містять інформацію про саму FAT, всі інші указують на відповідні кластери диска. Більшість записів FAT складаються з посилань на кластери, в яких містяться частини певного файлу, а деякі включають спеціальні шістнадцятиричні значення:

| 0000h — кластер не використовується;

| FFF7h — як мінімум, один сектор в кластері пошкоджений і не може бути використаний для зберігання даних;

| FFF8h-FFFFh — кластер містить кінець файлу.

Тип використовуваних FAT визначається програмою FDISK, хоча записуються вони в процесі форматування високого рівня програмою Format. На всіх дискетах застосовується 12-розрядна FAT, а на жорсткому диску може використовуватися як 12-, так і 16-розрядна FAT, залежно від розміру логічного диска. На дисках розміром менше 16 Мбайт (32 768 секторів) застосовується 12-розрядна FAT, на дисках більшого розміру — 16-розрядна, а на дисках розміром більше 512 Мбайт при використанні Windows 95 OSR2 і Windows 98 — 32-розрядна FAT. При роботі з програмою управління жорсткими дисками в Windows 2000 або Windows XP також можна вибрати FAT32.

Програма FDISK зазвичай створює на одному диску дві копії FAT. Кожна копія займає декілька послідовних секторів на диску, і друга копія записується безпосередньо після першої. На жаль, операційна система використовує другу копію FAT тільки у тому випадку, коли неможливо прочитати сектори, що містять першу копію. Таким чином, якщо перша копія FAT пропаде (вельми поширена ситуація), операційна система не використовуватиме другу копію.

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні