Файлові системи і відновлення даних
У даному прикладі запис каталога указує початковий кластер (1000), в якому розміщується файл. У FAT кластери з ненульовими значеннями використовуються, а спеціальне значення указує подальше розташування файлу. У даному прикладі в кластері 1000 указується кластер 1001, в 1001 - 1002, в 1002 - 1003, а в 1003 записано значення FFFFh, тобто на цьому кластері файл закінчується.
Розглянемо приклад з фрагментованим файлом. Хай файл Usconst. txt записаний, починаючи з кластера номер 1000. А файл Pledge
У даному прикладі у файл Usconst. txt "упроваджується" файл Pledge. txt, що приводить до непослідовного розташування файлів на диску, тобто фрагментації. У операційних системах DOS і Windows є програми дефрагментації, які переміщають файли для їх послідовного розміщення на диску.
Перші два записи FAT зарезервовано і містять інформацію про саму FAT, всі інші указують на відповідні кластери диска. Більшість записів FAT складаються з посилань на кластери, в яких містяться частини певного файлу, а деякі включають спеціальні шістнадцятиричні значення:
| 0000h — кластер не використовується;
| FFF7h — як мінімум, один сектор в кластері пошкоджений і не може бути використаний для зберігання даних;
| FFF8h-FFFFh — кластер містить кінець файлу.
Тип використовуваних FAT визначається програмою FDISK, хоча записуються вони в процесі форматування високого рівня програмою Format. На всіх дискетах застосовується 12-розрядна FAT, а на жорсткому диску може використовуватися як 12-, так і 16-розрядна FAT, залежно від розміру логічного диска. На дисках розміром менше 16 Мбайт (32 768 секторів) застосовується 12-розрядна FAT, на дисках більшого розміру — 16-розрядна, а на дисках розміром більше 512 Мбайт при використанні Windows 95 OSR2 і Windows 98 — 32-розрядна FAT. При роботі з програмою управління жорсткими дисками в Windows 2000 або Windows XP також можна вибрати FAT32.
Програма FDISK зазвичай створює на одному диску дві копії FAT. Кожна копія займає декілька послідовних секторів на диску, і друга копія записується безпосередньо після першої. На жаль, операційна система використовує другу копію FAT тільки у тому випадку, коли неможливо прочитати сектори, що містять першу копію. Таким чином, якщо перша копія FAT пропаде (вельми поширена ситуація), операційна система не використовуватиме другу копію.