ФІЗІОЛОГІЯ ТРАВЛЕННЯ

ФІЗІОЛОГІЯ ТРАВЛЕННЯ

Розподіл процесів обробки пищи однотипно у всіх  теплокровних тварин, у тому числі і у людини: у ротовій порожнині - подрібнення пищи і  формування  харчової  грудки;  у  шлунку  - своєрідний склад пищи і кислотна денатурація; у тонкому  кишечнику - гідроліз за допомогою ферментів самого організму і ферментів, що знаходяться в їжі, а також всмоктування обробленої їжі; у  товстому кишечнику - подальше перетравлення, всмоктування, формування калових мас і евакуація їх. У кожному  відділі  здійснюється своє травлення з властивими тільки цьому відділу ферментами. У ротовій порожнині за допомогою  власних  ферментів  здійснюється порожнинне травлення крохмалю (початкова стадія). У шлунку йде порожнинне травлення  за допомогою  власних ферментів і автоліз, тобто гідроліз пищи ферментами,  що знаходяться в ній самій. У тонкому кишечнику спостерігається порожнинне і пристінне травлення, а також незначне симбіозне. Як  ферменти використовуються, в основному, власні і  такі, що виникли  в результаті автолізу. Незначне симбіозне травлення відбувається за допомогою  бактерійної флори. У товстому кишечнику спостерігається в основному симбіозне і  трохи порожнинне. В сумі ці види травлення набагато  якісніше  перетравлюють їжу, ніж окремо. Цим досягається висока  ефективність і економічність роботи шлунково-кишкового тракту.
ФЕРМЕНТИФерменти прискорюють  біохімічні  процеси,  володіють  строго специфічною дієвістю (на білкову їжу  виділяються  свої ферменти, на вуглеводну - свої і так далі), нестійкі  у  високій температурі, активні в певному середовищі (наприклад,  деякі - в кислому середовищі, інші - в лужному). Ферменти проводять  секреторні  клітини,  розташовані  окремо у вигляді залоз і  в  стінках  травного  каналу.  Ці клітини отримують з крові необхідні речовини для синтезу ферментів. На їх синтез витрачається і енергія.
ШЛУНОКШлунок - це орган, що депонує пищу і  що здійснює  початкові стадії гідролізу (кислотна денатуралізація  пищи).  Функції шлунку різноманітні, і він має складну будову

Наприклад, різні поля шлунку виділяють  різний  травний  сік. Добова кількість шлункового соку у людини - 1,5-2,5  літра. Вміст вільної соляної кислоти в шлунковому соці - 0,4-0,5%. Шлунок виконує важливу рухову  функцію,  що забезпечує перетворення пищи в хімус в пилоричному відділі і евакуацію її в дванадцятипалу кишку. У  ньому  здійснюється  функція виділення ряду речовин (сечовина, сечова кислота і ін. ). Також шлунок разом з кістковим мозком, кишечником, селезінкою  і  печінкою є депо ферретину - білкового з'єднання заліза,  що бере участь в синтезі гемоглобіну. Соковиділення в шлунку відноситься до  легко  тормозним  реакціям, особливо спочатку. Емоції дуже  сильно  роблять  на  нього свій вплив.
ТОНКИЙ КИШЕЧНИКДванадцятипала кишкаУ кишці 12-перста здійснюються:  - перехід від шлункового травлення до кишкового;  - три основні типи травлення: порожнинне, мембранне  і  внутріклітинне;  - всмоктування і екскреція;  - поєднання декількох типів секрецій як зовнішньою, так і  внутрішньою;  - проводяться кишкові гормони і біологічно  активні  речовини, що надають як травні, так і  нетравні  ефекти.
Тонка кишка Тонкий кишечник має довжину близько 6 метрів; його залози виділяють до 2 літрів соку в добу. Завдяки великій поверхні тонкого кишечнику тут розігруються найпотужніші процеси, де  потреба у вільній енергії дуже велика. На думку деяких дослідників, тут здійснюється холодний термоядерний синтез -  перетворення одних речовин на інші. Тому саме  тут  відбуваються основні процеси - порожнинне і мембранне травлення,  а також всмоктування. Він ж представляє найважливіший орган внутрішньої секреції. У тонкому кишечнику розсіяні клітини, синтезуючі і виділяючі гормони.
Кишкова гормональна системаТонкий кишечник виконує

1 2 3 4 5 6 7 8