Філософія і методологія наук
Таким чином, істина є суб'єктивним образом об'єктивного світу, вона є єдністю абсолютного і відносного, об'єктивного і суб'єктивного. По своїй природі, характеру і цілях пізнання є необмеженим і може давати об'єктивне і точне відображення світу. Але істина завжди конкретна, тобто історично обумовлена і має певні межі застосування. Саме тому за своїм конкретним змістом і наявнми досягненнями вона є обмеженою, відносною. Процес пізнання істини — постійна боротьба за подолання обмеженості людських можливостей досягненння істини.
Література
- Добров Г. М. Науковедение. — К.: Наукова думка, 1970.
- Вандишев В.М. Філософія. Ч. 2. Антропологія. Гносеологія. Соціологія: Конспект лекцій. — Суми: — в-во. — 2000. — Розд. 9.
- Налимов В. В., Мульченко З. М. Наукометрия: Изучение развития науки как информационного процесса. — М.: Наука, 1969.
- Ожеван М. А. Людський вимір науки та наукові «Виміри» людини. — К.: Либідь, 1992.
- Пыхтин В. Г., Пыхтина Т. Ф. Наука как социальный и гносеологический феномен. — Новосибирск: Наука, 1991.
- Старостин В. А. К определению понятия науки // Вестник Моск. университета. Серия 7. Философия. — 1997. — № 6.
- Філософія: Навчальний посібник/ І. Ф. Надольний, В. П. Андрющенко, І. В. Бойченко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. — К.: Вікар, 1998. — Розд. 8, 21.
- Фуко Мішель. Археологія знання. — К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. — С. 213—304.