Фінансово-кредитний механізм

style="font-size: -         поверненість позичальником коштів кредитору в повному обсязі;

-         забезпеченість позички;

-         платність користування позиченими коштами.

Цільове призначення позички полягає в тому, що економічні суб’єкти , що виявили намір вступити в кредитні відносини, повинні заздалегідь чітко визначити, на яку ціль будуть використані позичені кошти.

Строковість позички передбачає, що вільні кошти кредитора передаються позичальнику на чітко визначений строк, який сторони повинні узгодити в момент вступу в кредитні відносини.

Поверненість позиченої вартості кредитору означає, що позичальник повинен повернети кредитору весь обсяг одержаної в позичку вартість.

Забезпеченість полягає в тому, що кредитор при наданні розички мусить вжити додаткових заходів щодо гарантування повернення позички у визначені строки.

Платність користування позичкою полягає в тому, що позичальник повертає кредитору не тільки основну суму боргу , а й сплачує додаткові кошти у формі процента.

Усі принципи кредитування тісно  між собою пов’язані, оскільки випливають із сутності кредиту і тільки в комплексі можуть забезпечити її реалізацію. Тому для ефективного кредитування дотримання всіх його принципів є обов’язковим.

Висновки

ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ [ФИНАНСОВЫЙ МЕХАНИЗМ] - складова господарського механізму, являє собою сукупність форм і методів створення та використання фондів фінансових ресурсів з метою забез-печення потреб державних структур, госпо-дарських суб'єктів і населення. Складовими фінансового механізму є фінансові показники, нормативи, ліміти і резерви, фі-нансове планування, прогнозування, управління фінансами. За допомогою фінансово-го механізму здійснюють розподіл і пере-розподіл створюваного в державі валового внутрішнього продукту.

С. В

Льовочкін пропонує замість терміну “фінансово-кредитний механізм” використовувати “фінансовий механізм”, тому що кредит визначається як складова фінансів, кредитна система – як частина фінансового ринку, який відноситься до фінансової системи, а дії фінансів і кредиту мають єдиний механізм впливу. Окрім того, на підприємстві, враховуючи принципи організації фінансів, більш доцільне використання саме терміну “фінансовий механізм”.

Методологічні засади визначення, класифікації, визнання та оцінки фінансових інструментів на підприємстві встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 13 “Фінансові інструменти”.

Фінансове забезпечення полягає у виділенні певної суми фінансових ресурсів на розв’язання окремих завдань фінансової політики господарюючого суб’єкта. При цьому розрізняють забезпечувальну і регулятивну його дію. Забезпечувальна дія проявляється у встановленні джерел фінансування, тобто покриття повсякденних потреб і характеризує пасивний вплив фінансового забезпечення. Регулятивна дія здійснює вплив через виділення достатніх коштів та через конкретну форму фінансового забезпечення і характеризує активний вплив фінансового забезпечення. В цілому ж дія фінансового механізму спрямована на реалізацію економічних інтересів учасників фінансових відносин.

Сутність кредиту полягає не в масі позиченої вартості, а в тих економічних відносинах, які виникають у зв’язку з рухом вартості на засадах зворотності і платності. Ці відносини  характеризуються низкою специфічних рис, які конституюють явище кредиту і відрізняють його від інших економічних явищ.

Згідно положення про кредитування, кредит – це економічні відносини між юридичними та фізичними особами і державами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою відсотка.
У кредитних відносинах беруть участь дві сторони : позичальник і кредитор. Ці

1 2 3 4 5 6 7 8