Фінансування проекту

термін і без зобов’язань щодо повернення; відкрите акціонерне товариство має більше можливостей для притягнення капіталу, ніж закрите.

Основна відмінність між власними та запозиченими фінансовими ресурсами в тому, що в разі залучення останніх відсотки за кредитами відраховуються до сплати податків, тобто включаються у валові витрати, а дивіденди виплачуються з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

Лізінгове фінансування. Замість позичання фінансових коштів підприємство може взяти устаткування чи інші виробничі активи в оренду у лізінговій компанії. Відповідно до укладеного договору лізінгова компанія повністю виплачує виробнику (або власнику) вартість устаткування і здає його в оренду з правом викупу наприкінці оренди. Лізінг дає змогу підприємству одержати устаткування й почати його експлуатацію, не відволікаючи кошти з обороту. У ринковій економіці доля лізінгу становить 25-30% загальної суми позичкових грошей.

Іпотека – це позичка під заставу нерухомості, є одним з найважливіших джерел фінансування проектів у ринковій економіці. Об’єктом застави можуть бути будівлі, споруди, будинки, земля та інші види власної нерухомості підприємств і фізичних осіб. Для фінансування проектів застосовують такі форми іпотечних позичок: стандартну, зі зростанням платежів, зі змінною сумою виплати, із заставним рахунком.

Проектне фінансування – один із видів боргового. Спеціальна банківська послуга (merchant banking): банк-кредитор аналізує пропонований проект, доводить його дорівня, що дає змогу організувати його успішне фінансування, веде переговори з кредиторами, передає на комерційних умовах замовнику сформований варіант з конкретними висновками та пропозиціями

Інвестори мають істотну гарантію життєздатності та ефективності проекту. Залежно від частки ризику, яку бере на себе кредитор, розрізняють такі форми проектного фінансування: з повним регресом на позичальника; без регресу на позичальника; з обмеженим регресом на позичальника (регрес - це вимога про відшкодування наданої в борг суми).

Контроль за дотриманням умов фінансування здійснюють на основі регулярних ревізій за такими аспектами: фактичні витрати; потік реальних грошей; фінансовий стан проекту і компанії, що реалізує проект; звітність; управління фінансами; помилкові витрати. Ефективність роботи керівника проекту оцінюють за тим, як успішно він організовує роботу з контролю за витратами на проект.

Інструменти управління ризиками інвестора.

У процесі управління проектними ризиками банк розв’язує два взаємозалежних завдання: управляє ризиками за проектом загалом і ризиками непогашення боргу за кредитом з боку проектної компанії. В межах проектного фінансування банки виконують певні дії:

Розмір фінансування проекту банк визначає не тільки згідно з кошторисом і бюджетом проекту, а й з огляду на оптимізацію структури кредитного портфелю банку (за видами проектів і регіонами) з метою зниження ризиків банківської діялькості загалом.

Частка фінансової участі банку у проекті так само залежить від рівня прийнятих ним на себе ризиків.

Що вищий рівень ризиків за проектом, то гнучкіші мають бути умови кредитної угоди. Темпи і абсолютні розміри чергових погашеньзалежать від фінансово-економічних показників проекту.

Оптимізуючи структуру фінансування проекту з метою зниження ризиків, банк зацікавлений у залученні субординованих щодо основного кредитів: вимоги за ними задовольняються після задоволення вимог за основним кредитом. Банк вибирає найменьш ризиковану схему фінансування проекту. Крім класичної схеми, коли кредит надається проектній компанії, яка є замовником

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні