Фізична реабілітація при сколіозі

з'являється сколіоз.

Сколіоз – це бічне викривлення хребта. Окрім бічного викривлення, при сколіозі утворюється ребровий горб.

Сколіоз може бути природженим і набутим. Природжений сколіоз найчастіше пов'язаний з аномалією розвитку хребта (неправильний розвиток) – зайві хребці, зайві ребра, аномалія поперечних відростків, злиття дужок і відростків, незарощення дужок, клиноподібні хребці і т. п. Природжені сколіози складають близько 5%, а інші 95% виникають в процесі розвитку і зростання організму.

Серед набутих сколіозів виділяються:

а) рахітичний, унаслідок перенесеного рахіту;

б) звичайні або, як їх називають, шкільні сколіози, що виникають на фоні неправильних звичних поз і неправильної постави:

в) статичний сколіоз, що виникає при неправильному бічному стоянні тазу; це часто спостерігається при неоднаковому розвитку нижніх кінцівок (одна кінцівка коротша за іншу);

г) паралітичний сколіоз, що виникає на фоні ураження м'язів тулуба; це частіше пов'язано з перенесеним поліомієлітом.

Інші форми набутих сколіозів (рубцюватий – після операції на грудній клітці, після обширних стягуючих рубців у результаті опіку; травматичний – після різних травм; рефлекторно-больовий – частіше на ґрунті ураження нервових корінців) зустрічаються не так часто. За величиною викривлення хребта розрізняють три ступені сколіозу:

Перший ступінь сколіозу характеризується незначним бічним відхиленням хребта від середньої лінії.

Другий ступінь характеризується помітним відхиленням хребта від середньої лінії і ребровим горбом, що починається.

Третій ступінь сколіозу характеризується стійкою і більш різко вираженою деформацією грудної клітки, наявністю великого реброво-хребетного горба і різким обмеженням рухливості хребта.

Сколіоз може бути простим, або частковим, з однією бічною дугою викривлення, і складним – за наявності декількох дуг викривлення в різні боки і, нарешті, тотальним, якщо викривлення захоплює весь хребет

Він може бути фіксованим і нефіксованим, зникаючим в горизонтальному положенні, наприклад при вкороченні однієї кінцівки. Одночасно зі сколіозом звичайно спостерігається і торсія його, тобто поворот навколо вертикальної осі, причому тіла хребців виявляються звернутими в опуклу сторону, а осисті відростки в увігнуту. Торсія сприяє деформації грудної клітки та її асиметрії, внутрішні органи при цьому стискаються і зміщуються.

Початкові явища сколіозу можуть бути виявлені вже в ранньому дитинстві, але в шкільному віці (10-15 років) він виявляється найбільш виражено.

Етіологічно розрізняють сколіози природжені (згідно з В. Д. Чакліним вони зустрічаються в 23,0%), в основі яких лежать різні деформації хребців:

  • недорозвинення;
  • клиноподібна їх форма;
  • додаткові хребці і т. д.

До набутих сколіозів відносяться:

1. ревматичні, що виникають звичайно раптово і зумовлюються м'язовою контрактурою на здоровій стороні за наявності явищ міозиту або спондилоартриту;

2. рахітичні, які дуже рано виявляються різними деформаціями опорно-рухового апарату. М'якість кісток і слабкість м'язів, носіння дитини на руках (переважно на лівій), тривале сидіння, особливо в школі, – все це сприяє прояву і прогресуванню сколіозу;

3. паралітичні, частіше виникаючі після дитячого паралічу, при односторонньому м'язовому ураженні, але можуть спостерігатися і при інших нервових захворюваннях;

4. звичні, на ґрунті звичної поганої постави (часто

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні