Фольклористично-етнографічна діяльність Івана Франка - організація збирацько-дослідницької роботи

згодились би Ви час від часу, а хоч би до кожного номера, приладити в такий спосіб чи то яку пісню, чи казку, чи що-небудь інше" [14, т. 48, с. 574].

У 80-х роках Франко став організатором фольклорно-збирацької роботи в "Етнографічно-статистичному кружку", який почав діяти восени 1883 р. у Львові при студентському товаристві "Академічне братство". До збирацької роботи залу­чали багато молоді не тільки зі Львова, а й з інших теренів, оскільки одним із го­ловних завдань гуртка було "збирання матеріалу з народу", "періодичні екскурсії в різні сторони краю".

Вміло організовував І. Франко й етнографічно-статистичну роботу. М. Дра­гоманов іноді радив, якими справами мав би займатися новостворений гурток, і яку для цього варто роздобути літературу. Зокрема він пропонував сконцентрува­тися на дослідженні земельної власності в Галичині і форм кооперації. Незадовго після виникнення гуртка, Франко писав до М. Драгоманова: "Надіюсь, що з вес­ною, одна з перших екскурсій нашого кружка піде до Синевідська (нині Сколів- ський район на Львівщині), щоб вислідити докладно відносини, життя і погляди тої одинокої в нашім краї торговельної спілки-осади. Надіюсь відтам много ціка­вого" [14, т. 48, с. 384].

Франка хвилювало те, що бракує наукової літератури для успішної роботи гуртка, порівняльних студій: ". . . бо й книжок про методу статистики (крім Haus- hoffera) й зовсім нема, а про етнографію тим менше. Так само нема й матері­алів, крім Чубинського, Головацького, та пару томів Кольберга й видань Академії краківської. Саме тоді у Франка виникла ідея систематичного видання народних приповідок. Він мав намір приступити до порівняльних студій, "щоб показати, який відсоток є українських оригінальних, а скільки взято від велико- і білорусів та поляків, а скільки знов навідворіть" [14, т. 48, с. 383-384].

Франко організував цілу сітку кореспондентів

До нього зверталися запису­вачі народних пісень, надсилаючи з різних кутків Галичини фольклорні матеріали. Від імені гуртка він розсилає запрошення зайнятися збором народної творчості та стати членом гуртка. Так, у листі від 13 квітня 1884 р. до К. Попович І. Франко писав, що "Кружок етнографічно-статистичний приймає в члени всіх людей, котрі приречуть достачувати йому матеріалів (пісень, казок, приповідок і ін. ) і відповідей на квестіонарі - їх з часом буде видаватись більше [. . . ] З часом кружок видавати бу­де свої публікації, в котрі входити будуть праці і матеріали членів" [14, т. 48, с. 412]. Франко запропонував адресатці стати членом гуртка.

Гурток планував розгорнути широку народознавчу роботу практичного і науково-теоретичного характеру. З метою одержання наукової літератури, члени гуртка розсилали листи до "Географического общества" в Петербурзі, до "Импера­торского общества истории и древностей" у Москві, а також до відомих учених. Гуртківці виголошували доповіді, реферати, студіювали праці не тільки вітчизня­них і російських фольклористів, а й представників інших європейських народів. "Я хочу ще цього року, - писав Франко до М. Драгоманова 17 листопада 1885 р. , - напечатати невеличку статтю Анджело де Губернатіса про італійський folklore, написану для місячника німецькою "Auf der Hohe". Крім того, у нас в Кружку ет­нографічному] робляться реферати з статтей Питна "Исследования русской на­родности]" і Віньйоли "Mythus und Wissensсhaft" [14, т. 48, с. 573]. В іншому лис­ті запитує М. Драгоманова, де можна дістати важливі етнографічні італійські та французькі збірники, які хотів би закупити для гуртка [14, т. 48, с. 374]. Діяль­ність гуртка

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні