Фонди підприємств та організація їх відтворення

одержана сума грошей перевищує ту суму, яка була на першій стадії. У ній міститься додаткова вар­тість.

ОБОРОТ ФОНДІВ

Розглянутий нами кругооборот не має одиничного харак­теру. Підприємство повинно його весь час повторювати. Це, по суті, безперервний процес. Отже, відбувається оборот фондів (капі­талу), який є кругооборотом, взятим не як окремий акт, а як про­цес постійного відновлення руху фондів (або руху всього авансо­ваного капіталу).

Оскільки час обороту фондів визначають як час, протягом яко­го весь авансований капітал повертається до підприємця у грошовій формі, то оборот фондів (капіталу) не збігається з кругооборотом. У результаті одного кругообороту до власника підприємства по­вертається лише частина авансованого капіталу (або фондів). Це пов'язано з тим, що оборот різних елементів фондів (капіталу) відбу­вається в неоднакові проміжки часу. Так, вартість основних вироб­ничих фондів переноситься на новостворені товари частинами. При цьому різні елементи основних фондів мають різні строки функціо­нування. Наприклад, виробничі споруди можуть діяти 30-50 і біль­ше років, а деякі машини і верстати — 8-Ю років. Водночас вартість оборотних фондів переноситься на готову продукцію відразу про-

тягом одного кругообороту. Через це час обороту основних фондів охоплює ряд кругооборотів, а час обороту оборотних фондів дорів­нює періоду одного кругообороту фондів.

Швидкість обороту фондів має важливе економічне значення. Збільшення швидкості обороту фондів (капіталу) підвищує ефек­тивність роботи підприємства. На швидкість обороту фондів впли­ває час виробництва і час обігу фондів (капіталу)

ЧАС ОБОРОТУ І ЙОГО СКЛАДОВІ

Оборот фондів потребує певного часу. Його відлік почи­нається з моменту перетворення грошей на засоби виробництва і робочу силу і завершується створенням нової продукції та її реалі­зацією на ринку, тобто в обороті знову з'являються гроші. Час обо­роту фондів (капіталу) дорівнює часу виробництва і часу обігу.

Час виробництва — це період, упродовж якого фонди (капітал) перебувають у сфері виробництва.

Важливою складовою часу виробництва є робочий період. Він необхідний для перетворення предметів праці на готовий про­дукт.

Робочий період — основна частина часу виробництва, що скла­дається з тісно пов'язаних між собою робочих днів, годин, хвилин. Його обчислюють з допомогою нормування виробничих операцій. Тривалість робочого періоду в різних галузях виробництва неодна­кова. Наприклад, у текстильній, швейній, взуттєвій промисловості робочий період вимірюють годинами, у машинобудівній промис­ловості — днями, у суднобудівній — роками.

Робочий період є лише частиною часу виробництва. Є ще час перерв, що пов'язані з особливостями технологічних процесів. Наприклад, є час перерв, протягом якого предмети праці перебу­вають під впливом природних процесів: сушіння деревини, бродін­ня вина, хімічні реакції тощо. У тих галузях, де такий час виступає невід'ємною складовою технологічного процесу, час виробництва значно більший, ніж робочий період.

Скорочення часу виробництва — один із шляхів підвищення ефективності виробництва. Цього досягають завдяки впроваджен­ню у виробництво новітніх досягнень науки, нової техніки, про­гресивних технологій, поліпшення організації виробництва.

Час обігу — це час придбання засобів виробництва, переміщен­ня товарів, їхнього продажу, зберігання товарних запасів, які підля­гають реалізації.

Скорочення часу обігу залежить від розвитку всіх видів транс­порту, удосконалення засобів зв'язку і комерційної інформації, ви­користання

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні