Фонетичні процеси праслов’янської мови

болг. нощ, польськ. noc;

-появу носових голосних.

Розглянемо окремі з цих процесів.

Поява носових голосних. Сполучення еп, еm, оп, оm перед приголосними змінились на носові голосні ?, e;

наприклад: *pentь - *petь, *pleme – plemeno;

лит. zentas- *zetь, ст. -слав. zatь, рус. зять, польск. ziec;

польськ. rekа, чес. rukа, словац. rukа, серболуж. rukа.

Наявність у минулому носових голосних в усіх слов’янських мовах (носові голосні і досі зберігаються лише в польській мові) відображено лише в таких чергуваннях, як українській жати, російській жати, жать - жну, чеській ziti - znu, vziti –vezmu, pleme – plemeno мовах.

Монофтонгізація дифтонгів аі, еі, аи, еи в кінці VІ ст. зумовила утворення нових довгих голосних e, і,: *dra?gъ - *drugъ. Нові е, і повністю злилисz з давніми е, і, а з часом зумовили пом’якшення задньоязикових.

Спрощення в групах приголосних: пор. ст. -сл. -сьнь – сон і праінд. *supnos- сон, зумовлені занепадом зредукованих.

Звукосполуки ph, bh, th, bt були відомі у грецькій, італійській мові. Жодна слов’янська мова їх немає. У період балто-слов’янської єдності вони змінились на звичайні:

*bhratr < bratr < cт. -сл. брат, д-р брать.  

3. Фонетичні зміни спільнослов’янського періоду

Наслідки сполучень приголосних з [j]

Причиною першої палаталізації задньоязикових [g], [k], [h] стало пом’якшення праслов’янських [g], [k], [h] перед наступними довгими та короткими [і], [е] в усіх говорах праслов’янської мови в У ст. та їх послідовна заміна на шиплячі [z], [c], [s].

Пом'якшені звуки [g`], [h`], [k`] могли виникнути в результаті злиття з j або в позиції перед голосними переднього ряду [а],[ а], [і], [і], що призводило до асиміляції і поступового перетворення вищеназваних звуків у нові [dz`], [s`], [c`],

наприклад:

k, g, ch + ь, e, е, і < c, dz, s сл. *vь1kъ > *vь1cіса,

укр. вовк - вовчиця, рос. волк - волчица, болг

вълк - вълчица, польськ. wilk –wilczyca.

[g ] +[j] = [gj] [g`j] [zj]< ж *kozja < ст. сл. кoжа.

Друга палаталізація зумовлена монофтонгізацією дифтонгів [оі], [аі]. Зміна [g], [k], [h] на [dz`], [c`], [s`], [s`] відбулася перед [i], [e], що походять з [ai], [oi] переважно в кінці слова.

Наприклад: *nogai < noga < nodz`e < нозе.

*celovekoi <*celovekъ < celoveci < ст. сл. человьци; *kozuxoi < *kozuxъ < kozusi – кожусі;

в корені: *koina< *cena < ст. сл. цьна, укр. ціна, біл. цана, чеськ. сеna, польск. cena.

Третя палаталізація: Її причиною стало пом’якшення праслов’янських [k], [g], [ch] у позиції після [і], [ь], [e] і поступове перетворення цих приголосних на [c?], [z?], [s?], (у зах. -сл. мовах - на s).

Наприклад: *оvьса, укр. вівця, рос. овца, болг. овца, н. -луж. wоjса, польськ. оса;

сл. *къnedz, укр. , рос. , біл. князь, с. -хорв. кнез, чеськ. knez, польськ. ksiedz— "священик".

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні