Фонетика і лексика в давньоруській мові

6,114]. Проте не всі етимологи підтримують цей погляд на історію слова, мотивуючи це тим, що в жодному тюркському наріччі харалуг не використовується в поданому значенні. В.Л.Виноградова підкреслює, що в пізніх списках пам’яток, писаних під впливом “Слова о полку Ігоревім”, словосполучення мечі харалужни замінене на мечі булатні. Ця заміна, на її думку, не випадкова. Слово харалуг не було характерне для пізніших писемних джерел – його замінило словосполучення булатна сталь. Існує також думка, що харалуг – це не що інше, як давній варіант сучасного азербайджанського діалектного слова овхарлы (овхайралуг). Якщо дотримуватися цього погляду, то слово харалуг може набувати одне із таких значень: “наточений”, “налаштовний”, “точений”, “полум’яний”, “кований”, “загартований”. При цьому тут відбуватиметься лише запозичення форми, а не значення слова [12, 6,116 – 117].

 


Література

  1. Шахматов А. Л. Курс истории русского язьїка, ч. 2, с. 52;
  2. Шахматов А. Л. Очерк древнейшего периода истории русского язмка, с. 4. 
  3. Тимченко 6. /С. Курс історії українського язика. К., 1927, с. 129, 
  4. Борковский В. И., Кузнецов П. С. Зазнач, праця, с. 47; ИвановВ. В. 
  5. Историческая фонология русского язьїка. М., 1968, с. 59 та ін. 

 

1 2 3 4 5 6