ФРІДРІХ ШИЛЛЕР

ФРІДРІХ ШИЛЛЕР(1759—1805)
Життя Шиллера припадає на час, коли роздрібнена внаслідок тридцятирічної війни на 365 князівств Німеччина стогнала під тягарем деспотизму, а знесилений народ іде не був здатним ні на яку політичну активність. Проте саме в цей період в Німеччині виникає широкий літературний рух, відомий під назвою «Буря і натиск» — рух, сутністю якого був пристрасний протест передової німецької молоді проти мерзенності та застаю в політичному житті країни, проти князівської тиранії, феодальної моралі й приниження людської особистості. Це справедливе обурення, цей гнів знайшли найкращий вияв саме у творах молодого Шиллера, поета, чий життєвий шлях був дуже тяжкий і передчасно звів його в могилу. Фрідріх Шиллер — німецький поет, драматург, філософ. Його батько — Іоганн Каспар Шиллер — військовий фельдшер, мати — Доротея, уроджена Кодвейс, дочка трактирника. З І768 року майбутній поет почав відвідувати латинську школу. Як підданий герцога Вюртемберзького, батько змушений був віддати сина до так званої Карлової академії, де він без особливої зацікавленості спочатку вивчав . юриспруденцію, а потім — медицину. Вісім років (1773—1780) провів Шиллер у цьому розсаднику рабів, де панували шпигунство й стеження за учнями, категорично заборонялося спілкування із зовнішнім світом, а всі вихованці підкорялися найсуворішим дисципліні. Лише ночами Шиллер крадькома читати. Він багато разів перечитував твори Плутарха, оди й поеми Клопштока, ліричні вірші та роман «Страждання юного Вертера» свого старшого сучасника Гете. Пізніше захопився Шекспіром. Вийшовши з академії після її закінчення, Шиллер назначений полковим лікарем, одержував за службу жалюгідні гроші. Над першою драмою «Розбійники» Шіллер почав працювати, ще перебуваючи в академії. У 1781 році драма завершена, а 13 січня 1782 року «Розбійники» були вперше показані на сцені Мангеймського театру

Вистава мала колосальний успіх. Потім пішли тріумфальні вистави в багатьох інших містах Німеччини. Незважаючи на те, що постановники часто на свій смак чи за цензурою свавільно калічили текст п'єси, а дія була перенесена із сучасності в XVI століття, неможливо було знищити головного — пафосу драми, шляхетність помислів розбійника Карда Моора, який вирішив у своїй батьківщині викорінити  поодинці зло та беззаконня. Шиллер дав своїй драмі два епіграфи, що визначають Певну думку п'єси, Перший епіграф: «На тиранів !» свідчить пре те, що зміст й спрямований проти тиранства; Другий епіграф з Гіппократа: «Що не зціляють ліки, зціляє залізо. Чого не зціляє залізо, зціляє вогонь» — указував на засоби боротьби з тиранією. Головний герой драми Карл Моор — студент, якого, як і автора, захоплюють життєписи великих мужів Греції що їх склав, історик Плутарх. Він мріє перетворити Німеччину на республіку. Кара Моор — перший Шіллерівеький герой-ідеаліст і ентузіаст, який мріє про звільнення всього людства. Його рідний брат Франц — повна йому протилежність. Цинік, який нехтує людьми, він оббрехав Карла. Франц саджає батька за грати, зазіхає на честь нареченої брата Амалії, зраджений братом і проклятий батьком Карл Моор стає проводирем загону розбійників, щоб здійснювати силою зброї справедливість. Шляхетні розбійники на чолі з Карлом карають злочинних багатіїв і захищають бідняків. Однак незабаром насильство п'янить розбійників, жорстокість стає звичкою. Карл Моор осягає, що злодіяннями мир виправити неможливо, таму; вирішує віддатися в руки правосуддя. Але, оскільки за його голову обіцяна щедра нагорода, Карл хоче, щоб його видав який-небудь бідолаха, який

1 2 3 4