Функції соціального забезпечення

допомогу; надання житла безоплатно або за доступну плату; безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

 Підставою виникнення  прав громадян в сфері соціального захисту є настання обставин, які утруднюють або унеможливлюють самостійне задоволення громадянином своїх потреб або потреб своєї сім'ї.

   У випадках, визначених законодавством, право на соціальний захист виникає за умови участі громадянина в системах соціального страхування.

   Реалізація права на соціальний захист громадян здійснюється через:

  1. участь всіх працюючих громадян у соціальному страхуванні;
  2. організаційні та  фінансові  гарантії  держави  щодо матеріального забезпечення громадян  у  системі  соціального страхування;
  3. створення державою  умов  для  ефективного і доступного задоволення потреб у соціально-культурних та житлово-комунальних послугах;
  4. соціальну допомогу найменш захищеним категоріям населення;
  5. утворення об’єднань громадян з метою здійснення соціального захисту та захисту своїх прав у цій сфері.

   Здійснення соціального захисту має забезпечити громадянину достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, включаючи достатнє харчування, одяг, житло.

   При здійсненні соціального захисту має забезпечуватись право громадянина на повагу до його гідності, невтручання в його особисте  і  сімейне  життя,  а  також на нерозповсюдження конфіденційної інформації.

   Базовими державними гарантіями щодо забезпечення права на соціальний захист є:

   можливість безоплатного отримання соціальних  послуг  на мінімально гарантованому державою рівні;

   надання громадянам  гарантованого  рівня  матеріального забезпечення та соціального обслуговування, що визначається на підставі соціальних нормативів.

   Розміри пенсій, інших видів соціальних виплат та допомог, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Використана література:

  1. Концепція соціального забезпечення населення України: Схвалена постановою Верховної Ради Украї­ни від 21 грудня 1993 р. № 3758-ХП // Відомості Вер­ховної Ради України, 1994. — № 6. — Ст. 31.
  2. Основи законодавства України про загальноо­бов'язкове державне соціальне страхування: від 14 січня 1998 р. № 16/98-ВР // Відомості Верховної Ра­ди України, 1998. — № 23. — Ст. 121.
  3. Охримович Ю. Теорія права. – К. , 1998.
  4. Про Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року: Указ Президента України від 24 травня 2000 року № 717/2000 // Офіційний вісник України, 2000. —№ 21. —Ст. 858
                   
  5. Правознавство. Підручник / За ред. Копєйчикова
  6. Юридичний словник-довідник. – К. , 2001.
  1. Соціальний Кодекс України.

 



[1] Правові джерела України //Бюлетень законодавства і юри­дичної практики України, 1994. —. № 6. — С. 31.

[2] Маусимовский В. Й. Управление социальннм обеспечением. — М. : 1974; Топчиев И. С. Организация работи органов социального обеспечения. — М. : 1971.

[3] Положення про Пенсійний фонд України: Затвердже­но постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 1994 р. № 345.

[4] Відомості Верховної Ради України, 1997. — № 46. — Ст. 292.

 

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні