Гастрит з недостатньою кислотністю
Хронічний гастрит - хронічний запальний процес слизової оболонки шлунка, який протікає із змінами процесів клітинної регенерації, прогресуючою атрофією залозистого епітелію, порушенням секреторної, моторної та інкреторної функції шлунка.
З урахуванням функціонального стану шлунка розрізняють хронічний гастрит із збереженою секреторною функцією, підвищеною та секреторною недостатністю.
Хронічний аутоімунний гастрит А характеризується переважною локалізацією у фундальному відділі шлунка і обумовлений появою антитіл до обкладових клітин слизової оболонки шлунку, які виробляють соляну кислоту, і дуже часто - також до гастромукопротеїну (внутрішній фактор Касла). Внаслідок цього по мірі прогресування хвороби розвивається дифузна атрофія слизової оболонки шлунку і В12-дефіцитна анемія (анемія Аддісона-Бірмера), секреторна функція шлунку знижується. В деяких випадках антитіла до гастромукопротеїну не виробляються і таким чином атрофічний процес слизової оболонки шлунку не поєднується з В12-дефіцитною анемією. Антральний відділ шлунка залишається інтактним. Є передумови для виникнення раку шлунка.
Хронічний хелікобактерний гастрит типу В викликається грамнегативною бактерією Helicobacter pylori, яка має високу тропність до мембран клітин антрального відділу шлунку. При розвитку хронічного гастриту типу В секреторна функція шлунку підвищена або збережена.
При хронічному гастриті майже на 100% визначається кишкова метаплазія, яка може бути повною (тонкокишкова) і неповною (товстокишкова). Типовою для хронічного гастриту є також повна пілорична метаплазія, коли на місці головних залоз утворюються слизові, які містять мукоїд, пепсиноген і гастрин -продукуючі клітини.
Клінічна картина. Захворювання складається з трьох фаз: загострення, ремісії і неповної ремісії.
У хворих на гастрит типу А з вираженою секреторною недостатністю відзначають шлунковий і кишковий синдроми, які характеризуються відрижкою їжею або повітрям, гірким або тухлим, нудотою натще, відчуттям важкості в епігастральній ділянці, інколи тупими ниючими болями в верхній половині живота без чіткої локалізації, які виникають зразу ж після прийому їжі або через 15-20 хв. після їжі, відчуттям повноти і розпиранням в епігастрії
Діагностика ґрунтується на результатах лабораторного дослідження шлункового соку (виявляється різке зниження дебіту хлористоводневої кислоти). За допомогою рентгенологічного дослідження можна виявити згладження складок слизової оболонки. Найбільш інформативним методом діагностики є гастроскопія з подальшим гістологічним дослідженням слизової оболонки шлунка, отриманої при біопсії. Варто вивчати гістологічну картину в 5 біоптатах: передня стінка антрума на 2 см від воротаря; задня стінка антрума на 2 см від воротаря; передня стінка середньої третини тіла шлунка; задня стінка середньої третини тіла шлунка; кут шлунка.
Хронічний гастрит типу А протікає повільно, з періодами загострення і