Гендерна освіта та гендерне виховання школярів

здійснювати вчинки, що дають йому змогу перевірити свої сили і мужність. Будучи вільним від зверхопіки, хлопчик, врешті-решт, сам прийде до усвідомлення відповідальності. Відповідальність слід виховувати в усьому. Тут немає винятків, немає половинчастості: людина або в усьому відповідальна або в усьому безвідповідальна. Дівчині особливо необхідні стійкість до буденних навантажень і турбот, терпіння, оптимізм, уміння йти на компроміси, вміння приймати знаки уваги з боку юнаків, доброта і уважність.

Диференційований педагогічний вплив на формування гендерної поведінки школярів можливий, якщо педагог оволодів трьома уміннями: номінацією, ініціюванням відповідної поведінки, організацією поведінки дитини відповідно до її статі. Номінація служить для того, щоб педагог впливав на усвідомлення дитиною своєї статевої належності. Вона здійснюється через операції: звернення, позначення, вказівку: звернення – слово чи група слів, що називає особу певної статі, до якої звертаються: Дівчата! Хлопці! Позначення – наголос на присутності осіб тієї чи іншої статі: „Тут є чоловіки?”. Вказівка служить для виділення характерних особливостей чоловіка чи жінки. Коли педагог використовує одну з даних операцій для реалізації номінації, він впливає на усвідомлення дитиною своєї статевої належності; учень починає усвідомлювати, що саме зараз і саме він є чоловіком чи жінкою, тобто виконує свою соціально-статеву роль людини.

Крім того, щоб дитина усвідомлювала свою статеву належність, вона має уявити образ статеворолевої поведінки. В цьому педагогу допомагає вміння ініціювати поведінку школяра. Воно реалізується через наступні операції: приклад, авансування, художній образ.

Поряд з номінацією й ініціюванням, важливим є професійне вміння організації поведінки, відповідної статі учня. Організація поведінки сприяє набуттю досвіду

Здійснюється шляхом прохання, ділового розпорядження, покладання повноважень, коригування дій. Прохання – звернення до суб’єкта певної статі з метою задоволення якоїсь потреби, бажання: „Дівчата! Я гадаю, що це у вас вийде краще, допоможіть мені”. Покладання повноважень – операція, за допомогою якої учитель обговорює права і обов’язки учнів як представників певної статі. Корекція – внесення поправок у поведінку дитини залежно від її статевої належності.

Однак вирішення проблем гендерного виховання, як ми показали в попередніх розділах, ускладнюється тим, що практично всі, з ким близько контактує дитина (вихователі дошкільного закладу, лікарі, вчителі), – жінки. Разом з тим поширення традиційних уявлень про гендерні ролі приводить до того, що в порівнянні з дівчатами хлопчики відчувають сильніший тиск з боку соціуму в напрямку формування статевоспецифічної поведінки. У поєднанні з браком ролевих моделей такий тиск веде до того, що хлопчик вимушений будувати свою гендерну ідентичність переважно на негативі: не бути подібним на дівчат, не брати участі в жіночих видах діяльності тощо. При цьому в нашій країні дитина має відносно мало можливостей для власне маскулінних проявів (наприклад, агресивності, самостійності, рухливості тощо), оскільки дорослі ставляться до них, як до джерела неспокою. Тому стимулювання з боку дорослих теж є переважно негативним: не заохочення „чоловічих” проявів, а несхвалення „нечоловічих” („Не плач, ти ж хлопчик”). А це приводить до наростання у хлопців тривожності, яка часто проявляється в надмірних зусиллях бути маскулінним і в панічному страху робити щось жіноче.

Особливу увагу необхідно звернути на організацію широкого досвіду нестатевої любові. З почуттям любові дитина знайома з перших днів свого життя. Вона любить маму, тата, бабусю, рідних. Дуже важливо зберегти в дитині це чисте, щире почуття, навчити її проявляти увагу, турботу, ніжність до близьких людей.

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні