Гендерна соціологія

План 

1. Сутність, основні категорії тендерної соціології 

2. Основні положення тендерної соціології 

3. Проблема тендерних відмінностей у світовій соціології 

3. 1. Соціобіологічна парадигма.  

3. 2. Структурний функціоналізм.  

3. 3. Марксистська та неомарксистська концепції 

3. 4. Теорія конфлікту.  

3. 5. Символічний інтеракціонізм.  

4. Фемінізм: сутність, етапи, напрями.  

Висновок.  

Використана література


1

Сутність, основні категорії тендерної соціології

На рубежі XX—XXI ст. пострадянська соціологія сміливіше стала освоювати нові підходи та напрями, серед них і тендерні дослідження, хоч цю проблематику немало дослідників розглядають як екстравагантну.

Тендерні студії увійшли до наукового обігу в західноєвропейських країнах, США і Канаді на початку 80-х років XX ст. А ще в 60-ті роки поняття «тендер» в сучасному розумінні — «співвідношення людей різної статі», «соціальний конструкт статі» — було невідоме і вживалось лише на позначення граматичної категорії, яка дослівно перекладається українською мовою як «рід». Активне використання в багатьох європейських країнах поняття «тендер» у новому значенні свідчить, що в останні десятиріччя відбулось не лише переосмислення проблеми відносин статей, а й про те, що їх тепер стали розглядати як форму соціальної організації.

Англійським відповідником поняття «стать» є «sex». Традиційно воно використовувалось на позначення морфологічних і фізіологічних відмінностей осіб. Проте в 70-ті роки XX ст. соціологи запропонували розрізняти поняття «sex» і «gender», оскільки, крім біологічних відмінностей, між чоловіками і жінками існує поділ на соціальні ролі, форми діяльності. Вони відрізняються поведінкою, ментальністю, емоційністю. Запровадження цього поняття було спричинене необхідністю подолання поглядів на різні статеві . риси та ролі як вияв «природних» якостей. Отже, наприкінці XX ст. тендерну роль розглядали не лише як вияв природою заданих особливостей, а й як систему очікувань адекватної поведінки; не як природну стать, а як «соціально-культурний конструкт». З цієї точки зору, деякі характеристики жінок (наприклад, емоційність, схильність до самопожертви, орієнтованість на сім'ю і дітей) поставали не природними якостями, а характеристиками, сформованими певним типом суспільства.

Вважається, що вперше термін «тендер» був запроваджений у науковий обіг американським психоаналітиком Робертом Столлером у праці «Стать і тендер: про розвиток мужності та жіночності» (1968). «Тендер» він розглядав як поняття, що виражає психологічні, соціальні, культурні особливості, незалежні від тих, що тлумачать біологічну стать. Тому необов'язково пов'язувати буття жінки з «жіночністю», а буття чоловіка з «мужньою» поведінкою. Такий підхід був підтриманий багатьма соціологами, він започаткував новий напрям соціальних досліджень — тендерних. Тепер цей термін вживається в різних значеннях: як позначення статі — «соціальна стать»; як очікування того, що повинні робити чоловіки та жінки. Але понятійне поле його ще не до кінця окреслене та інституціалізоване, а під тендерним підходом розуміють:

а) окрему тендерну теорію, яка вивчає родину та соціальні стосунки статей;

б) універсальну концепцію патріархату як системи панування в суспільстві;

в) загальнометодологічний підхід, що розглядає стосунки статей як відношення влади.

Стрижнем наукового інтересу сучасної тендерної

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13