Гендерний аспект формування шкідливих звичок
Таким чином, можна констатувати відносно достатній рівень знань щодо шляхів попередження передачі ВІЛ. Та головна біда в іншому: немає тісного зв’язку між рівнем знань та рівнем поведінки, молодь в основному думає правильно, а в щоденному житті діє інакше. Чому? Ми вважаємо, тому, що наслідки небезпечної поведінки не проявляються відразу. І молодь, яка демонструє небезпечну поведінку та не бачить наслідків, перестає вірити попередженням дорослих, вважаючи їх докучливим моралізаторством. Коли ж ці наслідки виявляються, часто буває вже досить пізно. Що в цій ситуації робити, треба думати як батькам, так і вчителям.
У цілому, підводячи підсумки аналізу причин поширення алкоголізму, наркоманії і захворювань СНІДом у молодіжному середовищі, можна відзначити такі тенденції. Порівняно з 2003 роком трохи збільшилося число молодих людей, що часто вживають алкоголь. Зокрема, почастішало вживання алкоголю в селах, і селищах міського типу. Ця тенденція більшою мірою виражена в юнацькій групі. Серед представників груп з різним освітнім статусом ці показники збільшилися в першу чергу за рахунок студентів і учнів ПТУ. Така ж картина відзначена щодо вживання наркотиків. Ріст числа молодих людей, що вживають наркотики, здійснюється за рахунок юних жителів міст, що навчаються в профтехучилищах і ВНЗ.
Існує взаємозв'язок між поширенням алкоголізму і наркоманії й організацією побуту та індивідуального часу молодих людей
Три соціальні інститути здійснюють основний вплив на формування у молоді потреб та інтересів, установок і орієнтирів щодо їх задоволення. Це, в першу чергу, сім"я, а також культура й освіта суспільства. В Україні вони чимось нагадують легендарні Сціллу та Харібду, дрейфуючі острови, які час від часу зближуються. І байдужє їм, що при цьому роздушують пропливаючі між ними кораблі.
Ті кораблики — дитячі душі, які тріщать під натиском суспільства.
Нагадуємо: повне взаєморозуміння з батьками виявило близько 40 відсотків опитаних. А решта, тобто переважна більшість, вказала на різної глибини конфліктність поколінь: від небезпроблемних стосунків до повного їх розриву.
Ясна річ, згладжувати конфлікт мають старші — досвідченіші й розумніші. Тим часом саме вони ініціюють розрив: хто грубим придушенням дитячих поривань, хто надмірним задобрюванням. Бо це ж дуже просто: матері накричати, батькові відлупцювати або (кожне окремішно) тицьнути дитині гривні чи й бакси.
Пригадаймо наведені раніше приклади статистичної залежності в масивах аналізованої нами соціологічної інформації: чим кращі стосунки дітей з батьками, тим сильніше діє чинник юнацького пияцтва "доступність спиртних напоїв". Добренькі батьки до своїх чад закривають очі на квіточки майбутнього зла.
В міру погіршення стосунків з батьками у молоді посилюється вплив мотиву "випивка — це круто". Бо дитина має ж хоч в чомусь відчути своє підвищення. Чим гірші