Генетико-морфологічна будова і властивості сірих лісових ґрунтів і система лісостепів України. Будова профільних сірих лісових грунтів

План

Сірі лісові ґрунти лісостепової зони

Природні умови лісостепу

Походження лісостепу

Основні риси ґрунтоутворення

Класифікація сірих лісових ґрунтів. Будова профілю

Основні властивості сірих лісових ґрунтів

Сірі лісові ґрунти лісостепової зони

Лісостепова зона знаходиться між тайгово-лісовою і степовою зонами. Загальна площа її складає близько 150 млн. кв. км, чи 3,9% усієї площі. Сірі лісові ґрунти займають приблизно 60 млн. га.

У цій перехідній смузі сприятливі умови складалися як для листяних лісів, так і для лучно-степової рослинності. Тому в пропілом ландшафт лісостепу характеризувався чергуванням лісових масивів і великих ділянок лугових степів, серед яких були розкидані острівні ліси — гаю.

Лісостеп простирається у виді суцільний, але нерівної смуги через усю територію європейської частини, починаючи від радянсько-румунської границі до Уральських гір. На схід Уральських гір лісостеп знову з'являється в межах Західно-Сибірської низовини і простирається аж до Алтаю, що обходить з півночі. На схід лісостеп представлений окремими островами, з яких найбільш великими є Кузнецький, Мінусинский, Ачинський, Канський, Іркутський, Селенгінський і Нерчинський масиви.

Південна границя лісостепу проходить приблизно по лінії Кишинів — Кременчук — Полтава — Харків — Саратов — Куйбишев — Бугуруслан — Стерлітамак. У Зауралля ця границя проходить трохи південніше Челябінська на Петропавловськ — Омськ — Новосибірськ — Барнаул.

Лісостепові ландшафти також зустрічаються й у тайгово-лісовій зоні («ополья») і серед степової зони (лісостеп Донецького кряжа)

Природні умови лісостепу

Клімат лісостепу помітно відрізняється від клімату тайгово-лісової зони, що обумовлено більш південним її положенням. Вегетаційний період тут більш тривалий, у період вегетації рослин опадів випадає менше, ніж у тайгово-лісовій зоні, тоді як температура стає вище, збільшується випар і сухість повітря, спостерігаються суховії, особливо на сході.

У зв'язку з великою довжиною з заходу на схід клімат лісостепу неоднорідний. Середня річна температура коливається в межах від 7° на заході (Україна) до —4,5° на сході (Забайкалля). Середня липнева температура коливається близько 18—21°, середня січнева від —6° на Україні до —34° у Забайкалля. Річна амплітуда температури відповідно змінюється від 25° на заході до 53° на сході. Сума опадів за рік досягає 560 мм на заході і 300 мм на сході. Тривалість періоду із середньодобовою температурою вище 5° складає 250 днів на заході і 180 днів на сході.

Таким чином, у міру руху з заходу на схід збільшується річна амплітуда температури, зменшується кількість опадів (особливо узимку) і скорочується тривалість періоду вегетації рослин. Спостерігаються зміни клімату й у напрямку з півночі на південь убік збільшення кількості тепла і зменшення зволоження.

У лісостеповій зоні складається менш сприятливий баланс вологи, чим у тайгово-лісовій зоні. У рівнинних умовах північного лісостепу в ґрунтах панує періодично промивний режим, у південної — непромивний. У лісостепових районах Східного Сибіру виявляється островами вічна мерзлота і виявляється тимчасова сезонна мерзлотість.

У цій зоні в середні по погодних умовах роки культурні рослини задовільно забезпечені вологою і теплом, нормально розвиваються і дають досить високі врожаї.

Рельєф і грунтоутворюючі породи в різних частинах лісостепової зони неоднакові. Лісостеп європейської частини СРСР характеризується переважно хвилястим рельєфом, сильним і глибоким розчленовуванням густою мережею рік і

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні