Генезис релігії, її ранніх форм

У сучасних релігіях анімістичний елемент посідає значне місце. Уявлення про Бога, сатану, ангелів, безсмертні душі є, власне, ускладненим анімізмом. Самостійно анімізм існує як віра в привиди і спіритизм (віра в можливість спілкуватися з душею померлого.

Тотемізм (від алгонкінського «тотем» — його рід) — віра в надприродну спорідненість людських колективів із певними видами тварин, рослин чи явищ. В Австралії на початку ХІХ ст. європейців дуже дивувало, коли на запитання «хто ти такий?» абориген відповідав: «Я — кенгуру» або «Я — личинка комахи». Цими відповідями австралійці підкреслювали свій кровний зв’я­зок із тотемами.

Попервах тотемові поклонялися лише як тварині, причому тій, яка була об’єктом полювання. Згодом через збільшення кількості людських колективів, родинні стосунки поширилися на інших тварин, а в окремих народів — на рослини та фактори природи.

В австралійців, наприклад, тотемами були собака динго, крокодил, кенгуру, водяна лілія, сливове дерево, великий камінь, гарячий вітер, сонце, дощ.

Слід наголосити на двох основних рисах тотемізму:

  • головними об’єктами поклоніння були тотемні духи. Їм приносили жертви, для них танцювали, співали, ушановували їхні зображення. Особливим способом поклоніння були обряди уподібнення тотемові — прагнення ззовні бути схожими на тотем хоча б однією якоюсь рисою;
  • убивати і з’їдати тотем можна було лише за умови дотримання певних релігійних процедур — ритуалів та обрядів. Тотемам поклонялися, але їх же вбивали і з’їдали. При цьому важливим було одне: вбити і з’їсти «за правилами», щоб не зашкодити тотемному духові. Канадські індіанці шевенези ще на початку ХХ ст. виконували такий ритуал над тілом забитого родича-оленя: ставили перед його мордою посуд із їжею, танцювали мисливський танець, просили вибачення та бажали щастя духові оленя в країні мертвих.

Тотемістичні елементи увійшли до складу всіх сучасних релігій. Особливо відчутним є вплив тотемізму в індуїзмі, де чимало тварин вшановуються як священні

Найпочесніше місце з-поміж них посідає корова. Залишки тотемізму знаходимо і в християнстві. Святий Дух зображується у вигляді голуба, Ісуса Христа називають Агнцем Божим. Дослідники вбачають зв’язок ритуального з’їдання тотема з таїнством причастя.

Рільницький культ. Це поклоніння двійникам тих чинників природи, які впливають на врожаї. Приміром, канадські індіанці ірокези, які жили на території сучасних Квебека і Монреаля, ушановували чотирьох головних духів: землі, бобів, кукурудзи і гарбуза, які, за їхніми уявленнями, були жінками. Духів кукурудзи, бобів і гарбуза міфологія ірокезів зображувала у вигляді трьох сестер, одягнутих у листя відповідної рослини. Поряд із духами-жінками вшановували також і духів-чоловіків (сонце, дощ, вітер), але вже як другорядних. З розвитком матріархату (приблизно 8 тис. років тому) основним видом виробничої діяльності стало мотичне рільництво. Тому жінки, відіграючи головну роль у господарському житті, вийшли на перші позиції і в інших галузях діяльності.

Можна виокремити такі риси цієї релігійної системи:

1.        Ушановування рільницьких духів як головних. Багато народів (вавилоняни, єгиптяни) гадали, що на врожай впливають Місяць і планети, а відтак поклонялися і духам цих об’єктів.

2.        Керівна роль жінки в релігії. Те, що рільницький культ є своєрідною хліборобською релігією, виявлялось у двох аспектах: найголовніші духи зображались у вигляді духів жіночого роду, а найважливіші обряди виконували жінки.

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні