Генезис релігії, її ранніх форм

3.        Людське жертвопринесення як система. Люди гадали, що врожай є вдячністю духів за жертвопринесення. Тому первісні ратаї намагалися свої дари духам зробити дорожчими й ціннішими. Так виник мотив необхідності людського жертвопринесення.

4.        Ідея смерті та воскресіння певних духів. Спостерігаючи життєвий цикл рослин, люди помітили, що після «похорону» зерно «воскресає». Звідси походить уявлення, буцімто певні духи можуть тимчасово померти, а потім воскреснути.

5.        Перенесення країни мертвих із землі на небо. Багато благ і неприємностей небо посилало ратаям: світло й тепло, дощ і вітер, сніг і град. Так склалося уявлення про те, нібито духи живуть на небі. За аналогією на небеса було перенесено й країну мертвих. Саме тоді вперше виникла ідея про життя душ у Царстві Небесному.

Рільницький культ широко репрезентований у сучасних релігіях. Серед християнських святих є захисник рільництва (Геор­гій), повелитель дощу і грому (Ілля-пророк). Із рільницького культу прийшли в християнство свята Різдва Христова (у минулому — свято народження духа Сонця) і Великодня (у минулому — свято воскресіння духа зерна).

Шаманізм. Евенкійською мовою «шаман» означає «несамовитий». Це віра в особливо могутні надприродні можливості стародавніх професійних служителів культу — шаманів

Близько 6 тис. років тому розпочався перехід до патріархату. Це сприяло висуванню на керівні ролі в суспільстві, у тому числі і в релігійній сфері, чоловіків. Характерні особливості шаманізму:

  • · поява професійних служителів культу, хоч шамани і не мали власної організації. Вони діяли в межах родоплемінного кола, підкоряючись ватажкам роду чи племені;
  • · виокремлення головного об’єкта поклоніння — шаманських духів. Ці духи служили шаманові, виконували його доручення, допомагали розкривати таємниці, билися зі злими духами;
  • · керівна роль чоловіка в релігії. Кількість духів-жінок різко зменшилася, їх відсунули на другий план духи-чоловіки. Жінки-шаманки були рідкісним, майже винятковим явищем;
  • · використання істеричних приступів як засобів виконання релігійних обрядів. У багатьох випадках шамани були нервово хворими. Поєднання нервової хвороби з професією шамана відбувалося двома шляхами. Іноді саме нервово хворі ставали шаманами через свою несхожість на інших і обмежену здатність до корисної праці; іноді — шамани ставали нервово хворими через сильні постійні збудження під час відправляння обрядів.

У тих народів Азії, Австралії та Америки, в яких збереглися залишки первісного суспільства, шаманізм існує й дотепер. У на­шій країні шаманізму як релігійної форми нема.

3. Антропоморфізм і релігійна міфологія

Необхідність пояснення різних явищ природи й суспільного життя привела до появи міфології (від давньогрецького — «викладення стародавніх легенд»). Частина міфів релігійного характеру мала на меті дати пояснення певним культовим діям (обрядам, святам, ритуалам), а інша — відповісти на запитання про походження Землі, Сонця, Місяця, Зірок, про виникнення тварин та людей. Священні книги різних релігій здебільшого складаються з міфічних переказів. Класичним прикладом міфології є давньогрецькі міфи.

Перехід до землеробства і скотарства — найважливіша віха в історії людства — мав наслідком виникнення складніших релігійних уявлень, появу нових та ускладнення старих релігійних обрядів і свят. Поклоніння духам в образах тварин поступово витісняється антропоморфізмом — тобто уявленням про те, що духи мають людський вигляд. У землеробських народів складається культ бога, що вмирає та воскресає, в якому

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні