Генрік Сенкевич

 Генрік Сенкевич

(1846 – 1916)

Сенкевич Генрік (Sienkiewicz)

Польський романіст Генрік Адам Олександр Пій Сенкевич народився 7 травня 1846 р. в польському містечку Окжейска, що нині знаходиться на території Литви, у литовсько-польській родині, що одержала дворянство в 1775 р. Його батько, Йозеф Сенкевич, що брав участь у польському повстанні 1831 р. , був власником декількох невеликих маєтків. Його мати, Степанія (уроджена Чецишовська), походила зі знатної родини.

Дитячі роки письменника пройшли в сільській місцевості, однак, коли він досяг шкільного віку, економічні потрясіння змусили його родину, у якій були ще старший брат і чотири сестри, продати маєток і переїхати у Варшаву, де Генрік зацікавився польською історією і літературою і почав писати прозу і вірші.

У цілому учень досить посередній, він процвітав у польській мові і літературі. Особливо велике враження зробили на нього романи Вальтера Скотта й Олександра Дюма, під впливом яких юнак написав роман «Жертвопринесення» ("Ofiara"), рукопис якого не зберігся.

Пробувши недовгий час домашнім вчителем у маєтку однієї знатної польської родини, Сенкевич поступив у 1866 р. у Варшавський університет. Спочатку він вивчав право і медицину, а потім, помінявши спеціальність, історію і літературу.

У 60-і роки XIX в. у Польщі проходили масові політичні виступи. Повстання 1863 р. проти царського самодержавства закінчилося поразкою польських патріотів, і царський уряд підсилив політику русифікації польської культури (викладання у Варшавському університеті повинно було вестися винятково російською мовою), а також економічної залежності Польщі від Росії

Польська інтелігенція у відповідь на це організувала нелегальний національно-патріотичний рух, що ставив своєю метою протидіяти політиці русифікації. Новий, впливовий напрямок у польській літературі відстоювало пріоритет реалістичних добутків на сучасні теми, а не героїчних романів, що прославляють польську історію. Хоча всі ці події не зробили безпосереднього впливу на Сенкевич, без них усі спроби письменника розбудити в читачі національна самосвідомість були б неможливі.

У 1871 р. , украй зубожівши, Сенкевич змушений був піти з університету, не здавши іспити і не одержавши диплома. У наступному році виходить написаний у студентські роки роман Сенкевич «Дарма» ("Namarne"), що, незважаючи на недоліки, одержав позитивне відкликання Юзефа Ігнація Крашевського, що веде польського письменника того часу. У цей же час Сенкевич стає журналістом, пише статті відразу для декількох польських періодичних видань, їде представником цих газет у Відень і Париж, а також в Остенд. ДО 1875 р. журналістський талант Сенкевич стає загальновизнаним у колах польської інтелігенції. У наступному році він здійснює поїздку по США з метою відвідин польської громади в Каліфорнії, де польські емігранти, не піддаючи репресіям, могли б вільно жити і працювати, варшавська «Газета Польська» ("Gazeta Polska") погодилася оплатити письменнику дорогу в обмін на серію статей про Сполучені Штати. Сенкевич проводить у Каліфорнії більше року, і, хоча створити польську колонію не вдаються, його американські репортажі, що публікувалися в польській печатці з 1876 по 1878 р. , а потім видані окремою книгою «Листа з дороги» ("Listy z podrozy do Ameryki"), мали великий успіх.

Повернувши в Європу в 1878 р. , Сенкевич подорожує по Франції й Італії, виступає з лекціями, пише репортажі і навіяні враженнями про Америку новели, що друкувалися у варшавських періодичних виданнях і майстра, що усталили його репутацію, психологічного нарису.

1 2 3