Геофізика ландшафтів

style="text-align: 2. 4.

де ? m - маса відкладеного матеріалу.

Умовою початку процесу еолової акумуляції є нерівність

? W? 0 2. 5.

Безумовно, однією з головних проблем запропонованої моделі є встановлення природи ЛЕА. До його рішення ми підійшли з наступними вимогами:

1. Оскільки зв’язок ЕЕАЛ з ЛЕА встановлено в районах з різними фізгеографічними умовами, то їхнє формування мусить бути пов’язано з процесом, що має азональний, глобальний характер;

2. Час існування ЛЕА повинен бути дорівнювати часу формування ЕЕАЛ.

3. Враховуючи часову дискретність еолових процесів існування ЛЕА повинно бути безперервним в часі.

Виконаний аналіз показав, що єдиним природним процесом, що відповідає поставленим вимогам, є процес формування лінз грунтових вод з атмосферних опадів. В загальному вигляді утворення ЛЕА може бути описане наступною спрощеною схемою. Інфільтрація поверхневих вод в зону аерації супроводжується електрокінетичними явищами, зокрема виникненням потенціалу течії /20 /. В результаті прояву цього явища між верхньою і нижньою частинами зони аерації утворюється різниця потенціалів, яка визначається за формулою

де E -потенціал нижньої та верхньої границь зони аерації; ? -діелектрична стала; ? - ? -потенціал (параметр залежний від пористого середовища); ? P - перепад тисків; ? - питома електропровідність рідини або газу, що рухається; ? - коефіцієнт в’язкості.

Аналіз цієї форму приводить до висновку, що електричні аномалії в земній корі повинні виникати кожний раз коли в ній відбувається рух води або газів (рис. 2. 2

). Головною передумовою їх руху є наявність перепадів тиску, які визначаються гідродинамічними умовами, зокрема в зонах аерації, артезіанських басейнах, покладах нафти та газу, в зонах генерації газу, а також в зонах глибинних розломів. Суттєвим моментом для формування аномалій є також напрямок руху флюїдів. Так, якщо в зоні аерації він відбувається зверху вниз, то в артезіанських басейнах, покладах вуглеводнів та в зонах глибинних розломів знизу вверх. Це призводить до утворення різних за знаком аномалій, якщо для зони аерації це накопичення від’ємних зарядів в верхній і додатній в нижній частині, то у всіх інших заряди розподіляються у зворотному порядку. Таким чином, ми можемо очікувати утворення над цими зонами різних за знаками електричних аномалій, які при певних умовах можуть вплинути на формування ландшафтів. Проведені в останні роки широкомасштабні дослідження показали наявність таких аномалій над покладами нафти та газу (рис. 2. 3. ).  

Зв’язок локальних електростатичних аномалій з геологічними структурами приводить нас ще до одного суттєвого висновку, про їх вплив на морфологію аномалій. логічно припустити, що над ізометричними структурами (поклади вуглеводнів, артезіанські басейни) будуть формуватися ізометричні аномалії, а над лінійними структурами (розломи різних рівнів) - лінійні аномалії. На практиці це повністю підтверджується результатами польових електрометричних вимірів.

Повертаючись до співвідношення ЕЕАЛ з ПГО наведемо декілька характерних прикладів. На рис. 2. 4. показаний зв’язок ЕЕАЛ з тектонічними порушеннями кристалічного фундаменту в межах Житомирського Полісся / 10/. На цих прикладах глибина залягання кристалічного фундаменту не перевищує декілька десятків метрів, в інших регіонах, таких наприклад як Прип’ятьська западина, еолові пасма фіксують на поверхні розломи глибина залягання яких досягає

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>