Геофізика ландшафтів
де ? m - маса відкладеного матеріалу.
Умовою початку процесу еолової акумуляції є нерівність
? W? 0 2. 5.
Безумовно, однією з головних проблем запропонованої моделі є встановлення природи ЛЕА. До його рішення ми підійшли з наступними вимогами:
1. Оскільки зв’язок ЕЕАЛ з ЛЕА встановлено в районах з різними фізгеографічними умовами, то їхнє формування мусить бути пов’язано з процесом, що має азональний, глобальний характер;
2. Час існування ЛЕА повинен бути дорівнювати часу формування ЕЕАЛ.
3. Враховуючи часову дискретність еолових процесів існування ЛЕА повинно бути безперервним в часі.
Виконаний аналіз показав, що єдиним природним процесом, що відповідає поставленим вимогам, є процес формування лінз грунтових вод з атмосферних опадів. В загальному вигляді утворення ЛЕА може бути описане наступною спрощеною схемою. Інфільтрація поверхневих вод в зону аерації супроводжується електрокінетичними явищами, зокрема виникненням потенціалу течії /20 /. В результаті прояву цього явища між верхньою і нижньою частинами зони аерації утворюється різниця потенціалів, яка визначається за формулою
де E -потенціал нижньої та верхньої границь зони аерації; ? -діелектрична стала; ? - ? -потенціал (параметр залежний від пористого середовища); ? P - перепад тисків; ? - питома електропровідність рідини або газу, що рухається; ? - коефіцієнт в’язкості.
Аналіз цієї форму приводить до висновку, що електричні аномалії в земній корі повинні виникати кожний раз коли в ній відбувається рух води або газів (рис. 2. 2
Зв’язок локальних електростатичних аномалій з геологічними структурами приводить нас ще до одного суттєвого висновку, про їх вплив на морфологію аномалій. логічно припустити, що над ізометричними структурами (поклади вуглеводнів, артезіанські басейни) будуть формуватися ізометричні аномалії, а над лінійними структурами (розломи різних рівнів) - лінійні аномалії. На практиці це повністю підтверджується результатами польових електрометричних вимірів.
Повертаючись до співвідношення ЕЕАЛ з ПГО наведемо декілька характерних прикладів. На рис. 2. 4. показаний зв’язок ЕЕАЛ з тектонічними порушеннями кристалічного фундаменту в межах Житомирського Полісся / 10/. На цих прикладах глибина залягання кристалічного фундаменту не перевищує декілька десятків метрів, в інших регіонах, таких наприклад як Прип’ятьська западина, еолові пасма фіксують на поверхні розломи глибина залягання яких досягає