Географічні інформаційні системи ОВС України

Географічні інформаційні системи ОВС України

Злочинність — це людське явище, отже, розподіл злочинів за територією не може бути довільним. Для того щоб відбувся злочин, злочинець і його об’єкт (жертва або річ) повинні, принаймні тимчасово, перебувати в одному місці. Місце порушення закону визначається багатьма факторами, починаючи від місця появи жертви до географічної зручності для злочинця. Отже, розуміння цих факторів може допомогти у правоохоронній діяльності. Донедавна з цією метою працівники ОВС устромляли кнопки у настінні карти. Сучасні географічні інформаційні системи дають змогу використовувати різ­номанітні електронні карти. Головна відмінність ГІС — зв’язок між геометрією картографічної інформації та атрибутивними даними у табличній формі. Цей зв’язок дає можливість переходити від одного подання даних до іншого або сполучати їх. У діяльності органів внутрішніх справ ГІС використовуються для автоматизованого нагромадження, обліку й аналізу різноманітної інформації про події на території, підвідомчої ОВС, а також планування дій щодо розшуку злочинців, припинення злочинних акцій, масових безпорядків тощо. Види карт і зображень на них залежать від задач, що вирішуються:

  • візуалізація географічних аспектів подій. Навіть найпростіші електронні карти підвищують достовірність інформації про підвідомчу територію за рахунок прив’язки до картографічної бази даних і наочного її відображення (рис. 2, а). Це дає можливість полегшити аналіз інформації про правопорушення, оперативно прийняти рішення щодо вживання заходів з урахуванням особливостей території, оптимізувати сили і засоби, проконтролювати рух мобільних об’єктів, спрямувати патрулі тощо;
  • аналіз криміногенної ситуації. З цією метою використовуються карти щільності злочинів (кількості злочинів на один квадратний кілометр з виділенням кварталів, районів тощо — рис
    2, б). Відповідні значення відображаються різними кольорами або їх відтінками. Карти щільності дають можливість розглянути проблему в цілому, без деталізації щодо окремих злочинів. Окремим випадком використання таких карт є сполучення даних з різних джерел, що дає змогу простежити взаємозв’язок між рівнем злочинності та визначеними факторами, наприклад, демографічними показниками;
  • визначення «гарячих точок» — осередків з великою концентрацією злочинів для спрямування додаткових сил (поліцейських патрулів). Хоча розподіл злочинів по території можна простежити і на простій карті, множина злочинів за однією адресою на ній може бути подана однією точкою, тому їх слід виділяти спеціаль­ним способом (рис. 2, в). Якщо дані щодо криміналу подаються як суцільні ділянки, як «гарячі» виділяють ділянки з більшою кількістю злочинів на квадратний кілометр. Їх поєднання з позначками окремих злочинів дає змогу виділити адреси, за якими скоєно численні злочини. Водночас на подібних картах не всі виді­лені зони є дійсно «гарячими» — у виділення можуть попадати райони, де не зареєстровано правопорушень;
  • надання патрулям зведень щодо недавніх тенденцій у злочинах. Такі карти містять спеціальні символи, що позначають місця скоєння злочинів протягом кількох попередніх днів, а також градієнтні лінії, що вказують тенденції злочинності за попередні тиж­ні (рис. 2, г); розміщення камер спостереження для збільшення їх покриття і врахування обмежень на їх використання. Така карта може показувати ділянку покриття камери з виділенням зони, в якій злочинець може бути ідентифікований, а одержані зображення можуть бути використані як докази, а також дерева, дорожні знаки та інші перешкоди (рис. 2, д);
  • оцінювання близькості розміщення об’єктів. Об’єкти, відстань між якими встановлюється, можуть бути різноманітними,
1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні