Геологічна будова і корисні копалини України

Геологічна будова і  корисні копалини України

      Особливості геологічної  будови  території України,  зокрема розташування в її межах  таких  різнорідних  структур  як  древня платформа, епіпалеозойські  плити та молоді альпійські утворення, складених породами магматичного,  метаморфічного та осадового походження, визначили  дуже  велику  різноманітність приурочених до цих структур корисних копалин. За величиною запасів та якістю багатьох видів  мінеральної сировини Україна посідає провідне місце не тільки серед країн Європи,  але й світу.   Надра України багаті

 на: металічні  корисні копалини (руди заліза,  марганцю,  титану, нікелю, ртуті, алюмінію); неметалічні - сировину для чорної металургії (вогнетривкі   глини,  вапняки,  доломіти),  сировину  для хімічної промисловості (сірка,  полімінеральні солі,  барит, апатит, фосфорит,  солі йоду і брому,  мінеральні фарби), будівельні матеріали; паливно-енергетичні (кам'яне вугілля, нафта, природний газ, горючі сланці, торф).

      Нижче подаємо коротку характеристику найважливіших  корисних копалин республіки.

       Металічні корисні копалини.

       Залізо.   Промислові поклади заліза в Україні сформувалися  на протязі декількох металогенічних епох - в докембрії та кайнозої.

       Докембрійська залізорудна провінція  в Україні  охоплює  Криворізький залізорудний    басейн,   Кременчуцький,   Білозерський залізорудні райони та Приазовську залізорудну область.   Провінція приурочена до метаморфічних утворень Українського щита і формувалася в археї та ранньому протерозої.   Залізні  руди  представлені тут в основному двома генетичними групами: метаморфічною і гіпергенною (поверхневою). До першої групи відносяться залізисті кварцити (тонке  перешарування  кварциту  з гематитом чи магнетитом), магнетитові руди, до другої - залізні руди мартитового та гематитового складу,  утворені переважно в глибинних зонах окислення, чи,

 частково, в процесі формування кори вивітрювання.

       Криворізький залізорудний  басейн   розташований у Дніпропетровській області,  на правобережжі Дніпра  і  займає  площу  біля 300 км2 . Залізорудні формації пов'язані із так званою криворізькою серією нижнього протерозою. В басейні відомо біля 300 рудних покладів, при цьому не менше 90% запасів багатих залізних руд розвинуті на Саксаганському (Головному) рудному полі. Розвідано  цілий ряд родовищ (Інгулецьке,  Скелеватсько-Магнетитове, Валявкинське, Новокриворізьке, Аннівське, Первомайське і ін. )

Розвідані запаси басейну - близько 18 млрд. тонн.

      Кременчуцький залізорудний район  знаходиться  у  Полтавській області на лівобережжі Дніпра і займає площу 150 км 52 .   Продуктивною, як і в Кривбасі,  є криворізька серія  нижнього  протерозою. Відомі великі  родовища  залізистих кварцитів та багатих залізних руд -  Горішньоплавненське,  Лавриковське,   Мануйлівське,   Броварківське, Галещинське  і ін.   Розвідані запаси оцінюються у 4,5 млрд. тонн.

       Білозерський залізорудний район  розміщений у Запорізькій області, на південному схилі Українського щита і займає площу  1300 км2 . Залізні   руди  пов'язані  із  породами  білозерської  серії верхнього архею.   В районі відомі три родовища  багатих  залізних руд: Північно-Білозерське, Південно-Білозерське і Переверзівське, з яких розробляється лише друге. Загальні запаси до глибини 1500 м складають 1,4-1,5 млрд. тонн, в тім числі промислові - близько 0,7 млрд. тонн.

      В  Приазовській металогенічній області ,  розташованій в межах Запорізької і Донецької областей, виділені три залізорудні райони (Гуляйпільський, Західно-  і Східно-Приазовський),  в яких розвинуті промислові родовища залізних руд.   Поклади заліза приурочені до архей-нижньопротерозойських  метаморфічних утворень Приазовського тектонічного блоку. На даний час не експлуатуються. Найбільш перспективними є 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні