Геологічна будова і корисні копалини України
У Дніпровському буровугільному басейні промислова вугленосність приурочена до бучацької світи палеогенової системи. Басейн займає величезну територію (біля 100 тис. км 52 ), проте основні запаси концентруються переважно у Кіровоградській (48%) і Дніпропетровській (43%) областях. Відомо більше 90 родовищ і понад 200 вуглепроявів. Продуктивна товща має потужність 15-25м, вона вміщує 1-4 пласти вугілля середньої потужності 3-6м, при максимальній 10-12м. За якістю вугілля басейну м'яке, буре, гумітове. Балансові запаси басейну перевищують 2 млрд. тонн. Перспективи розширення пов'язуються з південно-західною його частиною (Дніпропетровська область).
Буровугільні родовища промислового типу відомі також у Дніпровсько-Донецькій западині - Новодмитріївське у Харківській та Сула-Удайське у Полтавській областях, у Передкарпатті (Коломийське родовище), Закарпатті (ільницьке родовище).
Нафта і газ.
В Україні відомі три великі нафтогазоносні провінції. Карпатська, Дніпровсько-Донецька і Кримсько-Причорноморська.
Карпатська провінція охоплює Закарпаття, Карпати і Передкарпаття з частиною Волино-Поділля, що до нього прилягає. Переважна більшість нафтових і газових родовищ розміщена в межах Передкарпатського крайового прогину, розділеного Стебницьким насувом на дві зони - Зовнішню і Внутрішню
У Внутрішній зоні прогину переважають нафтові родовища (Битківсько-Бабченківське, Бориславське, Долинське, Орівсько-Уличнянське, Північно-Долинське і ін. ). Глибина залягання промислових покладів - до 5400м, вік - неогеновий, палеогеновий, крейдовий.
Невеликі за запасами родовища нафти і газу виявлені у складчастій зоні Карпат у Закарпатському прогині, на території Волино-Подільської плити. На плиті відомі два родовища: Куликівське газове (напівпромислове) девонського віку та Локачинське нафтогазове промислове силурійсько-девонського віку.
Дніпровсько-Донецька провінція розміщена на лівобережній Україні і охоплює Полтавську, Сумську, Харківську, Чернігівську, частково Дніпропетровську області. Приурочена вона до Дніпровсько-Донецької западини, яка складена потужною товщею осадових утворень. Близько 95% запасів газу і 70% нафти пов'язані з відкладами пізньокам'яновугільного та ранньопермського віку. Відомо близько 50 родовищ нафти і понад 90 родовищ газу; глибини залягання нафтогазоносних горизонтів коливаються у дуже широких межах - від декількох сотень до 5800м. Найбільшими газовими родовищами були Шебелинське, Західно-Хрестищенське і Єфремівське (Харківська область), сумарні запаси яких складали понад 970 млрд. м3 . Серед
нафтових родовищ за величиною нафтовидобутку виділялись Леляківське, Гнідинцівське (Чернігівська область) і Глинсько-Розбишівське (Полтавська область) родовища, які дали понад 70% всієї нафти, видобутої у Дніпровсько-Донецькій западині. На більшості нафтових родовищ поряд з нафтою добувають попутний газ і конденсат. Спостерігається певна закономірність у географічному розміщенні нафтових родовищ. Значна кількість їх з великим вмістом газу розміщена у північній частині провінції, в південному напрямку вони змінюються газовими. Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна провінція посідає провідне місце в Україні серед нафтогазоносних територій, однак запаси її (особливо нафти) обмежені.