Геологія Вінницької області

План 

Геологічна будова і рельєф.  

Клімат.

Внутрішні води.  

 Геологічна будова і рельєф

 Більша частина території Вінницької області розташована в межах Українського кристалічного щита, на його південно-західній окраїні. Геологічна історія території області складна. Вона вплинула і на формування рельєфу.

 Фундамент території складають гірські породи, утворення яких відноситься до докембрійського часу. Вони представлені в основному гранітогнейсами. Виходи докембрійських порід на денну поверхню мають місце в глибоких ярах, балках та у вигляді порогів на річках (особливо на Південному Бузі та його притоках і Дністрі - в районі Ямполя). Червонуваті та сірі граніти докембрійського походження трапляються у відслоненнях по течії річок Марківка та Русави. Найбільше виходів кристалічних порід на денну поверхню спостерігається в смузі між лініями (умовно) Козятин - Погребище і Могилів-Подільський - Ямпіль.

 Частина Українського кристалічного щита, яка знаходиться в межах Вінницької області, має загальний нахил на захід - південний захід. Тому в Придніпров'ї кристалічні породи перекриті потужною товщею осадочних відкладів палеозойського і мезозойського віку. У Придніпров'ї досить поширені морські відклади силурійського періоду. Вони представлені грубозернистими пісковиками, зеленими, сірими та фіолетовими сланцями, вапняками. Силурійські відклади поширені в районі, обмеженому (умовно) лінією, що проходить через село Жван (Муровано-Куриловецький район), станцію Немерчі до с. Чернівець. Далі на південний схід силурійські відклади поширені в нижній течії річок Русави, Яланки, до місця впадіння Марківки в Дністер. Подекуди силурійські відклади мають товщину від 250 до 350 м

 Досить поширені в Придністров'ї відклади крейдового періоду (мезозойська ера). Так само як і силурійські відклади, крейдові породи простяглися широкою смугою вздовж Дністра, від річок Жван і Караєць до басейну р. Кам'янки. Товщі відкладів крейдового періоду досягають 40, іноді 60 м.

 У порівнянні з палеозойськими і мезозойськими відкладами, на значно більшій частині території області поширені неогенові відклади, зокрема, сарматського і балтського ярусів.

 Східна межа поширення відкладів сарматського ярусу проходить приблизно через Вінницю, станцію Гуменне, с. Юрківці (Немирівський район), селище Дашів (Іллінецький район), села Кузьминці (Гайсинський район), Ладижин (Тростянецький район), Соболівку (Гайсинський район), по лівому берегу Південного Бугу до Гайворона (Кіровоградська область). Сарматські відклади представлені в основному оолітовими і черепашковими вапняками і мають товщину від 5 до 100 м. Ці відклади добре збереглися на вододілах, а в річкових долинах вони розмиті.

 Вапнякові відклади сарматського моря мають широке розповсюдження в усьому Придністров'ї. Так, у басейні р. Русави оолітові вапняки мають потужність шарів 80-85 м, а по р. Кам'янці - 25 м. Вапняки поблизу сіл Джугаїстри та Кукули відзначаються великим (до 93%) вмістом СаСОз і тому є цінною сировиною для випалювання вапна.

 Відклади балтського ярусу здебільшого поширені у лівобережній частині Південного Бугу, в центральній і південній частинах області, в основному на вододілах. У балтських відкладах чергуються білі сипучі піски, крихкий пісковик, червоні, бурі глини і галька. Потужність відкладів-від 5 до 120 м. (найбільша у південно-східній частині області).

 Антропогенові відклади поширені по всій території області. Вони представлені бурими глинами, лесом і лесовидними суглинками,

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні