Геологія Вінницької області

річок Дерли, Бронниці, а Мурафа в нижній течії поблизу сіл Буші і Букатинки несе свої води на глибині 110 м. Це ж саме стосується і долин таких річок, як Русава, Марківка, Кам'янка. Глибина долини Русави, наприклад, поблизу с. Стіни - 80-85 м, на дільниці між с. Вилами (187 м абсолютної висоти) і с. Стіною (166,5 м абсолютної висоти) відстань 6 км, а річка спадає на 20 м і стає тут справжнім гірським потоком, у місцях виходу кристалічних порід на ній утворилися пороги.

 Річка Марківка у верхній течії має розложисту неглибоку долину, а в нижній вона глибшає до 40-60 м.

 Дослідник В. Різниченко, захоплюючись Вінницьким Придністров'ям, писав: "Густі, веселі, надзвичайно мальовничі села Придністрянської країни по узгір'ях і в долинах, з виноградниками на схилах, з городами та пишними садками понад тихо шумливими річками, з ландшафтом, що деякими рисами своїми часто утворює ілюзію типового гірського; зелені переліски і степ; лани широкополі на розлогих плато - все це вся ласкава природа полуднево-західної України з її звабливими краєвидами. . . "

 До таких чудових пам'яток природи, занесених до обласного реєстру, належать вапнякові відслонення вздовж р. Русави, поблизу с. Стіни. Каньйоноподібна долина річки і ярів, що підступають до неї, відслонення вапняків, виходи гранітів, ліси в долині річки, пороги і мініатюрні водоспади надають місцевості своєрідної неповторної краси.

 Для Вінницького Придністров'я характерні дивовижні форми вивітрювання, що пов'язано з наявністю пухких порід (силурійські вапняки і пісковики). В долинах річок Немії (нижче с. Озаринець), Мурафи (поблизу с. Букатинки) трапляються еолові стовпи, або свідки. На поверхні скель силурійських пісковиків у долинах лівобережних приток Дністра - Лядови, Немії, Дерла, Сухої Буші, а також біля с. Яруги зустрічаються численні кишені-комірки

Скелі-гриби, печери видування найчастіше зустрічаються в долині р. Немії, скрізь розкидані розсипища гострокутного каміння. Дослідники зв'язують наявність таких форм вивітрювання із слідами пустинь, що поширювалися на Поділлі в далекому минулому.

 У Придністров'ї поширені також товтрові форми поверхні - вапнякові рифові скелі. Вони є в басейні р. Мурафи, але особливо рельєфно виступають на лівобережжі р. Кам'янки. Завдяки наявності їх долина нижньої течії Кам'янки поблизу сіл Кукулів, Болгана, Дмитрашківки асиметрична.

 Східна і північно-східна частини Подільського плато в межах області значно менше розчленовані долинами річок. Кристалічні породи тут перекриті неглибоким шаром антропогенових відкладів. Загальне зниження рельєфу в бік долини Південного Бугу і Сниводи відбувається поступово. Долини річок тут ширші, ніж у Придністров'ї. У північно-західній частині області плато має середню висоту від 250 до 300 м. Окремі підвищення є на північний захід від Вінниці (середня висота 300 м), на південь від Хмільника (середня висота-300 м, найбільша-345 м).

 У північно-східній частині області, від верхів'я Сниводи до Гірського Тікичу, лежить Придніпровська височина. Найбільш підвищена частина її (від верхів'я Роськи і Собі до Комсомольського) має середню висоту 300 м. Поблизу с. Перемога (Козятинський район) окремі підвищення досягають 323 м. Поширені в цьому районі піщано-галькові відклади вказують, що воднольодовикові потоки, перетинаючи вододіл, текли від верхів'їв Тетерева долиною Сниводи до Південного Бугу. Далі на південний схід височина поступово знижується. Від Плискова до Джулинки (Бершадський

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні