Глобальна екологічна безпека

газів пропорційно промисловому розвитку сторін. У результаті дуже складних переговорів другий шлях було ви­знано більш справедливим.

Зростання населення, особливо в країнах Півдня, та збільшен­ня в результаті цього додаткового тиску на природні ресурси (по­треба в забезпеченні їжею), антропогенного та санітарного на­вантаження на природу також суттєво трансформують напрямки і пріоритети міжнародної екологічної політики та національних політик у сторону більш активного використання безвідхідних ні маловідхідних технологій, нетрадиційних джерел вироблення енергії та утилізації відходів.

Однією з глобальних трансформацій сучасності є закінчення «холодної війни» та гонки озброєнь, переорієнтація концепції міжнародної безпеки в гуманізаційному напрямі. Раніше вижи­вання людства на Землі пов'язувалося лише з попередженням во­єнної загрози. Протягом останнього десятиліття відбулася транс­формація самого поняття загрози, яке було значно розширено і почало включати поняття загрози глобальної екологічної катаст­рофи. В результаті виживання людства, його безпека почали тіс­но пов'язуватися з подоланням негативних наслідків людської діяльності для довкілля та попередженням їх виникнення в май­бутньому, встановлення збалансованого економіко-екологічного розвитку держав.

За період «холодної війни» мільярди коштів було витрачено на нарощування арсеналів ядерної, хімічної та біологічної зброї масового знищення. І хоча протистояння великих держав -США і СРСР — уже закінчилось, процес роззброєння всіх країн світу, в тому числі й інших ядерних держав та тих, що володіють матеріалами та технологіями для виготовлення ядерної зброї, проходить дуже повільно. Хоча було прийнято ряд міжнародних конвенцій та угод про невикористання зброї масового знищення в космосі, атмосфері, на дні океанів і морів, саме її існування створює ризик для безпечного існування людства та навколиш­нього середовища Землі.

Припинення гонки озброєнь та процес демілітаризації сприя­ють вивільненню коштів, промислових потужностей та людсько­го потенціалу, які призначалися на воєнні цілі

На нашу думку, їх більш доцільно використати для розв'язання численних соціаль­них і екологічних проблем.

Одним із наслідків багатьох глобальних трансформацій є зрос­тання соціального напруження в суспільстві та тероризму. Багато дітей, особливо в країнах Півдня, ростуть в умовах постійного не­доїдання та насильства, соціальної нерівності, нескінченних воєн та конфліктів. Яскравим прикладом цього є війни в Афганістані та Ан­голі, військові конфлікти в Азербайджані і Чечні, Югославії, Сома­лі, їх причиною є не тільки наслідки «холодної війни» та падіння тоталітарних режимів у результаті розвитку нових демократій, а і значні етнічні, релігійні, економічні та політичні антагонізми '. На­слідки воєнних зіткнень призводять до значного забруднення при­роди та до появи нових екологічних проблем. Наприклад, забруд­нення Дунаю хімічними та токсичними відходами під час останньої війни в Югославії спричинило загострення багатьох регіональних екологічних проблем у країнах, по території яких протікає Дунай, і до активізації їх діяльності в справі мінімізації цих наслідків.

Глобальні медіа також сприяють трансформації системи міжна­родної екологічної безпеки. Потоки інформації роблять доступни­ми ознайомлення населення світу, особливо в менш розвинених країнах, з проблемами навколишнього природного середовища, не­обхідністю та можливістю їх розв'язання. Це сприяє зростанню екологічної свідомості та освіти населення, розширенню участі гро­мадськості в природоохоронному процесі, підвищує ефективність їх дій (наприклад, діяльність Партії зелених).

Таким чином, глобальні трансформації мають суттєвий вплив на розвиток системи міжнародної екологічної безпеки на всіх рі­внях: локальному, регіональному та глобальному. Вони транс­формують систему міжнародної екологічної безпеки «вглиб» і «вшир»,

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10