Головні процеси в розвитку лексичного складу української літературної мови другої половини XIX - початку XX ст.

меншою продуктивністю відзначався і суфікс -ння(-ення, -іння,    -ття) в системі новотворів на позначення опредметненої дії. В семантиці цих утворень спостерігалося більш активне, ніж у попередній період, відштовхування від дієслівної основи, посилення предметних значень, що сприяло термінологізації цілого ряду слів: пересвідчення, переконання, пристосування, прямування, пізнання і под.

Значною кількістю нових слів поповнилась і група назв осіб у системі іменника, з'явилася велика кількість нових, здебільшого відносних, прикметників і дієслів. Спостерігається розширення кола твірних основ як за рахунок активізації вже відомих, так і появи нових (значну роль тут відіграли також основи запозичених слів); ускладнення семантичної структури новоутворених слів, що частково відбиває складнішу, порівняно з попереднім періодом, структуру твірних основ (маємо на увазі широке використання основ, ускладнених суфіксами і префіксами, основ складних слів і под. ); збільшення кількості значень всередині словотвірного типу (наприклад, розгалужена система значень в утвореннях на -ість, -ння, з нульовим суфіксом та ін. ); активний процес творення оказіоналізмів у різних жанрах: публіцистиці, художній літературі (особливо на початку XX ст. ), що свідчило про широкі потенційні можливості твірних основ і словотвірних засобів, збільшувало набір експресивних елементів в українській мові.

Широко входила у словниковий склад української літературної мови запозичена лексика, переважно інтернаціонального характеру, що підносило українську літературну мову на новий, вищий щабель. Більшість іншомовних слів потрапляла через посередництво російської, польської та німецької мов, а також в результаті перекладацької роботи. З семантичного погляду запозичена лексика являла собою в основному назви абстрактних понять із сфери суспільних, економічних, політичних відносин, філософії, літератури, мистецтва, напр. : абсентеїзм, аполітизм, автономія, емансипація, експлуатація, конкуренція, конспірація, обскурантизм, антагонізм, атомізм, антиномія, ідеалізм, емпіризм, емпіріокритицизм, монотеїзм, пантеїзм, реалізм, романтизм, декадент, імпресіонізм, модернізм, натуралізм, символізм, футуризм тощо. З кінця XIX ст. зростає кількість іншомовної лексики в термінологіях спеціальних наук — психології, біології, медицини, фізики, геології та ін. Проте остаточно обсяг запозичень в сфері наукової термінології визначився лише в радянський час

Головним джерелом запозичень із сфери суспільно-політичного життя була в XIX ст. французька мова. Вплив німецької мови виявляється в групі економічної та філософської лексики. На кінець XIX —початок XX ст. припадає проникнення в українську мову англійських запозичень. Локально обмеженими були латинізми та інші чужомовні елементи, що ввійшли через посередництво польської мови. Це слова типу абдикація «зречення», адорація «обожнювання, поклоніння», денунціація «донос», ексклюзивний «виключний», конвенанс «звичай, етикет», ноншалянція «недбалість», «нехтування певними правилами і звичаями» та ін.

Процес освоєння іншомовної лексики українською літературною мовою і вироблення єдиних норм вимови і правопису запозичених слів гальмувався такими об'єктивними факторами, як недостатність літературної трибуни для адаптації частоти вживання іншомовних слів, відсутність (повна або часткова) освіти рідною мовою, територіальна роз'єднаність, що спричиняла посередництво різних мов у передачі запозичень. Останнє приводило до фонетико-графічної, морфологічної і навіть семантичної варіантності, яка в межах досліджуваного періоду не була усунута, напр. : симптом—сімптом, дипломдіпльом, кар'єракарієракариєра, мотивмотів, емансипаціяеманципація, спеціальний спеціальний, тріумф тріюмф, лекція лекция, емблемаемблема та ін. ; класкляса, фарс — фарса, контрольконтроля, анархіст анархіста і под. Семантичні варіанти менш помітні і нечисленні, але і вони створювали відмінності у вживанні іншомовних слів, які ввійшли через посередництво російської і польської мов. Так, слово рутина (з фр. routine) на

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні