Головні процеси в розвитку лексичного складу української літературної мови другої половини XIX - початку XX ст.

Східній Україні потрапило в українську мову через російську, де воно засвоїлося з переносним значенням «відсталість, застарілий досвід, звички» і мало негативне забарвлення. На західноукраїнських територіях посередником цього слова була польська мова, в якій воно зберігало пряме значення французького джерела— «досвід», «уміння». Засвідчуються випадки відмінного вживання і слова фермент: у російській мові і в східноукраїнському вживанні це «те, що сприяє розвиткові, посиленню чогось» (переносне значення фр. ferment — «речовина, що викликає бродіння», «закваска»), напр. : «Щось молоде, давнє, дівоче прокинулось в Марті, якийсь фермент: він нищив спокій, ще недавно такий бажаний» (М. Коцюбинський); у галицькій мовній практиці фермент—«збудження, заворушення, рух» (переносне значення, властиве фр. ferment, яке закріпилося в польській мові): «Зміст оповідання —то біжучі теми із нашого народного життя і теперішнього культурного ферменту» (Н. Кобринська).

Приплив іншомовної лексики не означав простого кількісного збагачення українського словника: він зумовив важливі зміни в лексико-семантичній системі української мови, найголовнішими з яких були: а) виникнення новотворів, серед них і кальок: назадництво («регрес»), громадівство («соціалізм»), сторонництво («партія»), дрібногляд («мікроскоп») та ін. Доля цих утворень була різною, але вони свідчили про активізацію словотвірних проносів української мови; б) диференціація значень слів усередині синонімічних рядів, до яких увійшли іншомовні елементи (наприклад, ворохобня, бунт, переворот, революція); в) зміни в експресивних властивостях слів українського походження, синонімічних із запозиченими лексемами. Поява іншомовних елементів у багатьох випадках визначала і стилістичну диференціацію мовного матеріалу: запозичені слова здебільшого сприймались як книжні, власне українська лексика залишалася або на позиціях нейтральної, або переходила в розряд літературної розмовної лексики. Пор. , наприклад: ініціатива і почин, вчинок, ренегат і перекинчик, перевертень. Слід відзначити широке використання іншомовної лексики в художніх та публіцистичних творах, початок якого був покладений ще Т. Г. Шевченком. Особливо посилюється ця тенденція на початку XX ст. , коли із відміною заборони українського слова надзвичайно активізується публіцистика як один із важливих провідників запозиченої лексики. Слова, що позначали нові реалії, сміливо використовувались як засоби художнього зображення. Так, наприклад, героя оповідання М

Чернявського «Душа поета» запитують у редакції, якої він думки «про нашого геніального поета Курдюка». Герой, не замислюючись, відповідає: «Аероплан. — Як так? здивовано спитали його. — А так. Летить аероплан і здалека подумаєш; який великий, могутній і вільний птах. Підлетить ближче, бачиш: машина. . . Торохтить, мов молотилка і молотить над головами у нас. . повітря. . Пo-моєму. Курдюк —ритор».

Не менш бурхливо, ніж кількісне збагачення словникового складу української літературної мови, відбувались і його якісні зміни, що виявлялись у різних семантичних процесах. Типовим і справді масовим явищем було переосмислення загальновживаних слів з конкретним значенням, що приводило до полісемії слова,—одного з важливих знарядь мови. Активізація публіцистичного стилю і публіцистичного струменя в художній літературі спрямовувала нові вживання, нові значення в сферу суспільних відносин. Так, слово світич —«ліхтар», «свічник», «скіпки, якими світять», «місце на припічку, де лежать ці скіпки», починає вживатися із значенням «носій (чи джерело) передових ідей, освіти, волі»: «Смілі майстри нової будови, прямування нового борці; Ви, що волі, знаття і любові світич держите міцно в руці!» (П. Грабовський); підвалина—«товста деревина, балка, яка є основою дерев'яної стіни» набуває загального абстрактного значення «основи чогось, принципи, вихідні положення». Процес переосмислення конкретної лексики охоплював не окремі слова (хоч

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні