Громадська думка і влада

фірм, що утворили консорціум, мала опитати на виході з дільниць 12 500 респондентів. Якщо припустити, що вибірка була трьохступенева випадкова, то за певних додаткових припущень урахування дизайн-ефекту за Кішем дало б оцінку ефективного обсягу такої вибірки в межах 7500-7900 респондентів. За таких умов стандартна точність подання відсотка, або ж половина відповідного довірчого інтервалу дорівнювала б приблизно 1,1%. Оскільки при порівнянні двох точкових оцінок нас цікавить, чи перетинаються два відповідні довірчі інтервали, то використання правила "різниця не має перевищувати 2%" є обгрунтованим. Щодо інших питань, що виникли в ході обговорення результатів екзит-полу, А. Горбачик наголосив, що за всієї важливості порушених у ході дискусії етичних проблем першочергового обговорення, на його думку, потребують саме методологічні та методичні проблеми організації, проведення та презентації результатів досліджень такого типу за різних умов у суспільстві.

І. Кучерів розповів присутнім про технологію організації екзит-полів президентських перегонів 2004 року. На його переконання, помилкою була недостатньо жорстка схема відносин між замовником і виконавцем, з надмірною довірою до виконавця. Кучерів запропонував соціологам оцінити, чи були факти непрофесійності та непорядності в діях організаторів екзит-полів.

І. Бекешкіна звернула увагу на взаємовідносини соціологів як певної спільноти і політиків як групи у вузькому сенсі та влади в широкому. Адже будь-які асоціації, зокрема й професійні (а асоціація соціологів одна з них), становлять основи громадянського суспільства. Адже проблеми з екзит-полами розпочалися ще з виборів мера м. Мукачева. Тоді соціологічна спільнота ніяк не відреагувала на них. Відсутність кому парності у соціологічній спільноті України призвела до теперішнього конфлікту. Зараз існує тенденція звести конфлікт до різниці в методології проведення екзит-полів

Але, як вважає доповідачка, йдеться не про методологію. Адже дані, які подані для аудиту, відрізнялися від даних, оприлюднених після закриття виборчих дільниць у першому турі. З метою відновлення довіри суспільства до соціології, слід створити експертну групу від Соціологічної асоціації України, яка б контролювала фірми, що займаються екзитполами.

С. Клімова звернула увагу на проблему соціальної, ціннісної інтеграції суспільства. Оскільки влада формує певні смисли існування суспільства, вона повинна формулювати основні інтеграційні гасла. Адже соціологічні дослідження фіксують поділ російського суспільства не за регіональною ознакою, а за доходом. На питання "На кого поділяється наше суспільство?" - 60% опитуваних відповідають, що па бідних і багатих. Бідні й багаті - це головний розлом російського суспільства у масовій свідомості. Будь-які ідеологами, які пропонує влада для інтеграції, наштовхуються на стереотипи масової свідомості. Соціальний досвід росіян спричинився до того, що, наприклад, ідеологема влади "подвоєння російського ВВП" зовсім не сприймається громадянами. Для емпіричної верифікації проблеми соціальної інтеграції Клімова пропонує користуватися поняттям "респонсивність", що означає здатність влади сприймати вплив і реагувати на нього.

Резонансним був виступ М. Чурилова, який пояснив, чому виник коефіцієнт псрезважування. Ще до проведення екзит-полу постало питання, як вплинуть на явку виборців міграційні процеси. Зокрема, інформація про виїзд за кордон кількох мільйонів громадян України неодноразово поширювалася останніми роками. Тому Чурилов одноособова прийняв рішення про перезважування масиву даних з урахуванням показників трудової міграції. Іншим аспектом розбіжностей стала проблема економічного гатунку: оскільки фінансування внеможливлювало "покрити" 550-600 точок опитування, тому вирішили обмежитись 320-360 точками. Отже, дизайн-ефект вийшов не з коефіцієнтом 2%, а з коефіцієнтом

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13