Громадська думка і влада

підсилення у разі формулювань типу «Цілком довіряю. Зовсім не довіряю». Доцільність таких застережень підтверджується експериментальною перевіркою. Для розв'язання низки завдань застосування дихотомічного запитання може бути цілком прийнятним і достатнім. Проте в багатьох випадках виникає потреба у більш чутливих вимірювальних шкалах.

Запитальне речення щодо довіри. За необхідності вимірювання інтенсивності довіри за більш ніж двобальною шкалою формулювання запитального речення має трансформуватись порівняно з вищенаведеним. У різних опитувальниках нам можуть траплятися формулювання, які розпочинаються словами «Ваш ступінь довіри . . . », «Який ступінь Вашої довіри . . . », «Яка міра Вашої довіри . . . », «Якою мірою Ви довіряєте . . . » тощо. Найбільш стислою з цих варіацій є «Ваш ступінь довіри . . . », яку можна застосовувати в анкетах. Але якщо передбачається збір первинної соціологічної інформації методом інтерв'ю, то краще використовувати більш розгорнуте формулювання, котре є прийнятнішим для умов і норм усного спілкування. Подані варіації відрізняються також наявністю слів «ступінь» і «міра» та ледь відчутним коливанням мовної конструкції. Це вже питання смаку, а також суб'єктивного відчуття зрозумілості вислову тощо. За критерієм смаку (аж ніяк не безперечним) спинимося на двох варіаціях - «Яка міра Вашої довіри . . . » та «Якою мірою Ви довіряєте . . . ». Із них перевагу варто віддати останній, оскільки в першій вжито два іменники, а в другій - іменник і дієслово, що, на мій погляд, краще сприймається, особливо під час інтерв'ю.

Тепер слід зауважити щодо набору варіантів відповіді, їх кількості, формулювання та порядку подання.

Приклади набору варіантів відповіді. З різною частотою в опитувальниках трапляються такі спектри відповідей стосовно довіри:

1. «Повністю довіряю. Наскільки довіряю, настільки й не довіряю. Зовсім не довіряю. Важко відповісти».

2

«Повністю довіряю. Наскільки довіряю, настільки й не довіряю. Зовсім не довіряю. Не знаю такого. Важко відповісти».

3. «Повністю довіряю. Радше довіряю. Наскільки довіряю, настільки й не довіряю. Радше не довіряю. Зовсім не довіряю. Важко відповісти».

4. «Повністю довіряю. Радше довіряю. Радше не довіряю. Зовсім не довіряю. Важко відповісти».

5. «Зовсім не довіряю. Радше не довіряю. Важко сказати, довіряю чи ні. Радше не довіряю. Цілком довіряю».

6. «Повністю довіряю. Частково довіряю. Частково не довіряю. Зовсім не довіряю. Важко відповісти».

7. «Довіряю повністю. Довіряю певною мірою. Не дуже довіряю. Не довіряю зовсім. Не знаю».

Цей перелік можна продовжувати, але йтиметься лише про незначні варіації та комбінації вищенаведеного.

«Напівживий» дорівнює «напівмертвому», але певною мірою. Застосування у поєднанні таких варіантів відповіді, як «Частково довіряю» та «Частково не довіряю» (дивись приклад 6), нагадує певні анекдотичні ситуації, а полстери, що оперують такими інструментами, отримують гарні артефакту-альні картинки. Варіант відповіді «Довіряю певною мірою» (дивись приклад 7) є зразком такого ж гатунку.

«Скоріше», «радше» чи «швидше»? Звернімо насамперед увагу на вживання слів «скоріше» та «радше». Правильніше застосовувати у цих формулюваннях слово «радше», проте, як це встановлено під час претесту, воно практично не знайоме пересічному опитуваному. Тому поки що ліпше зупинитися на «скоріше». Але «радше» дедалі частіше використовується в засобах масової інформації, в тому числі в мові художніх

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13