Гуманістичні та реформаційні ідеї у філософській думці України (кінець XV – початок XVII ст.)

розуму, знання, науки.

 Окрім логіки, що посідає центральне місце в київській перекладній літературі, достатню увагу приділено також медицині, математиці й астрономії. Якщо медицина, як вже було зазначено, найповніше репрезентована у «Арістотелевих вратах», то математиці значну увагу приділено в «Логіці Авіасафа», «Космографії» (цей твір спеціально присвячений проблемам астрономії). Астрономічні знання розробляються також у «Шестокрилі» – перекладному творі єврейського ученого Іммануель-бар-Якоба.

 Поява цієї літератури, до того ж у перекладі на широкодоступну національну мову, створювала грунт для секуляризації науки й філософії як незалежної від релігії сфери знань. Помітне зростання інтересу до світу й людини закладало грунт для появи у колі європейських культур плеяди представників української інтелектуальної еліти, які не лише виявились здатними опанувати передові, насамперед, гуманістичні ідеї свого часу, а й зробили певний внесок у розвиток тогочасної західноєвропейської культури. Вони по праву вважаються фундаторами гуманістичної культури України.

      Найбільш яскравими представниками цієї плеяди були:

 Юрій Котермак-Дрогобич (близько 1450 – 1494 pp. ) уроженець Дрогобича, освіту одержав у Краківському та Болонському університетах. У Болоньї він здобув вчений ступінь доктора філософії та медицини, а потім викладав там математику й астрономію. 1481 – 1482 pp. він обіймає у Болоньї посаду ректора університету медиків та вільних мистецтв. 1487 – 1494 pp. у Кракові працював професором медицини і астрономії.

 Павло Русин із Кросна (рік народження невідомий – помер 1517 p. ). Походив із західноукраїнського міста Кросно. Навчався у Краківському та Грейфсвальдському (Німеччина) університетах. Там само працював бакалавром вільних мистецтв, а потім викладав у Краківському університеті та вчителював в Угорщині. Він – перший гуманістичний поет України й один із засновників польської гуманістичної поезії.

 Лукаш з Нового Міста (помер близько 1542 p. ). Народився поблизу м. Самбор. Одержав освіту, а потім працював бакалавром, доцентом філософії і магістром вільних мистецтв у Краківському університеті. Згодом залишив викладацьку роботу й повернувся до рідного Нового міста, де посідав громадські посади.

 Станіслав Оріховський Роксолан (1513 – 1566 pp. )

Haродився в с. Оріховиці поблизу Перемишля. Навчався у Краківському, Віденському, Віттенберському, Падуансько-му і Болонському університетах; вдосконалював свої знання у Венеції, Римі, Лейпцігу. Після сімнадцятирічного перебування за кордоном повернувся на Батьківщину, де займався суспільно-політичною діяльністю. Свій багатогранний талант оратора, публіциста, філософа, історика Оріховський реалізував у багатьох творах. «Рутенський Демосфен», «сучасний Ціцерон» – так називали в Західній Європі цього найбільш визначного українського представника то-гочасної гуманістичної культури.

 Туробінський-Рутенець Іван (1511 – 1575 pp. ). Народився в м. Туробін. Навчався у Карківському університеті. По завершенні освіти за кордоном став професором і ректором Краківського університету. Туробінський – значний вчений -правознавець.

 Григорій Чуй Русин (бл. 1523 – 1573 pp. ). Народився у м. Самборі. Вищу освіту здобув в Краківському університеті. Був ректором колегії у Перемишлі, Львівської школи; викладав поетику і риторику в Клодавській школі. З 1563 р. – професор Краківського університету. Крім викладацької діяльності, він відомий як українсько-польський поет доби Ренесансу.

 Тичинський-Рутенець Юрій. Народився на Ряшивщині. Був професором поетики і риторики у Краківському університеті. Пізніше став дипломатом, працював в Італії.

 Цей не повний перелік засвідчує,

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні