Художні особливості творів П. Коельо

За даними журналу „Лірі” (березень 1999 р. ), Коельо посідав друге місце в 1998 році по продажу книжок у світі [10].

У 1999 році Коельо був визнаний гідним престижної нагороди „Кристал еуорд”. Як було сказано на Міжнародному економічному форумі, „Пауло об'єднав такі різні культури силою слова, чим і заслужив цю нагороду”. З 1998 року й донині  Пауло залишається почесним членом Міжнародного економічного форуму. У 2000 році його обрали в члени правління Швабського фонду соціального підприємництва [12].

У 1999 році Французький уряд удостоїв його звання кавалера Національного ордена Почесного легіону [8].

Латиноамериканський письменник хотів побувати на Україні давно, а нагодою став Форум  книговидавців у Львові. „У першу чергу познайомився з країною. Я отри­мую багато запрошень, вибираю ті, що мене цікавлять. На даний момент у мене три запрошення: Барселона, Росія, Тулуза. На запрошення до України просили відповісти негайно: або „ні”, або „так”. Я сказав: „Ні, треба сказати ТАК” [4, 52].

Проте письменник розпочав візит із Києва, як планував уже давно [11].

Перший український перекладач творів Коельо Віктор Морозов каже, що бразильський письменник уперше висловив бажання відвідати Україну два роки тому, коли вони познайомилися на Московському книжковому ярмарку [21]

У Києві Пауло Коельо зустрівся з мером Олександром Омельченком, який вручив бразильцю орден „Знак Відзнаки” та іменного годинника і пообіцяв фінансувати українські переклади його книжок, яке друкуватиме українське видавництво „Софія ” [21].

На прес-конференції Пауло Коельо зазначив: „Для мене велика радість приїхати до вас на Україну. Тим більше, що народилися ми з нею в один день – 24 серпня. Я відчуваю, що повезу звідси дуже багато. Я погодився написати п’ять статей про Україну для міжнародної преси. А в моїй душі Україна вже написала свою книгу” [21].

Відмовившись від послуг таксі, Коельо з задоволенням пройшовся Хрещатиком, роздаючи  автографи всім бажаючим.

Щоб більше дізнатися про Україну, він охоче спілкується з людьми, і запевняє, що коли хтось побачить Коельо в якому-небудь барі, “не сумнівайтесь, це буду я” [11].

Візит Пауло Коельо, світового автора, у якості по­чесного гостя Форуму видавців у Львові, оповитий ле­гендами. З самого початку дійства у місті Лева вже хо­дили історії, оповідки про Коельо, магічну постать у пев­ному розумінні та сприйнятті майже кожного із нас. Кое­льо дає слоган цьогорічному Форуму: „Усі люди різні, і повинні робити все, щоб такими й залишатися”. Проте його втеча з церемонії відкриття Форуму у львівській Опері вражає і високопоставлених чиновників, і високо­поважних гостей, і журналістів, і артистів, що створили програму на честь Пауло. Сам Коельо на прес-конференції, коли місця ще одній аматорській версії вже не мало бути, пояснив це бажанням поспілкуватися зі зви­чайними людьми на вулиці. Також зізнався у вірогідності попередньої чутки про невеликий народний ресторан­чик, куди він потрапив, і про пісні і танці, які влаштували йому тамтешні вражені присутні  [4, 51].

“Я є і сподіваюся залишитися назавжди пілігримом . Письменником, що згідно зі старовинною традицією читає по зорях і мапах, черпає історії з найрізноманітніших джерел, має відвагу занурюватись

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні