Художні особливості творів П. Коельо

сучасного автору світу, іноді взагалі від конкретного часу, оточення, а потім, ніби рухаючись за кривою, знову вертається до залишеного предмета і дає його філософсько-етичне осмислення і оцінку”
[1, 7].

„Для притчі характерна надзвичайна загостреність думки, звідси виразність і експресивність розповіді” [1, 7]. Ця риса дає можливість автору викласти своє ставлення до предмету оповідання, прямо звернутися до читача.

Як відмічають сучасні дослідники цього жанру, у XX ст. притча у своєму розвитку зробила значний крок уперед. Зокрема, зберігши дидактизм і моралізатор­ство, притча набула філософічності. Якщо в середні віки в притчі „авторська ідея не оформлюється в систе­му образів, тут немає характерів і динаміки подій – притча не змальовує, а повідомляє”, то в XX ст. подієвий план набуває самостійної цінності одночасно з дидактичною складовою. А отже, притча зближується з такими жанровими формами, як оповідання, повість, а алегорична статичність персонажів змінюється розвиненими літературними характерами твору [1, 7].

Буквально з перших сторінок „Алхіміка” вгадуються „руки” різних майстрів: Сент-Екзюпері, Хемінгуея, Борхеса, Гарсіа Маркеса, Павича і багатьох іще [7, 16].

Знамениті герої цих авторів – перш за все філосо­фи, які намагаються віднайти Істину, встановити зв’язок між мікро- і макрокосмом. І хоча пошуки вони ведуть у різних напрямах і вимірах, Істина залишається незмінною – це Любов. „Любов – це сила, яка транс­формує і вдосконалює Світову Душу”. „Любов – най­важливіша частина Мови, якою говорить світ”. Любов „старша від людства, давніша від пустелі” [7. 16].

„Алхімік” просто розривається між жанрами. Скільки б ми не казали, що тут є елементи оповідан­ня, пригодницького роману, мемуарів, апокрифів, алхімічних і філософських трактатів, біблійних текстів, нарису, притчі, міфу тощо, – все одно зали­шається невизначеність, стирання меж між різними жанрами [6, 29].

„Алхімік” – найвідоміший твір Пауло Коельо. Ціка­во, що бразильське видання 1988 р. довгий час було відоме тільки місцевим бібліофілам. Справжній читаць­кий бум почався після появи англійського перекладу; в
90-і рр

„Алхімік” став інтернаціональним бестселером [1, 9].

Роман не одноразово ставили на театральних та радіопостановках:

• BMG Classіcs випустив компакт-диск із „Симфонією Алхіміка” французького композитора Вальтера Таеба;
• Іrlando Danіelі, Casa Rіcordі, Лугано, Італія. „Алхімік” - музична постановка, 1999 р.
• Solfrіd Heіrer, Det Apne teatre, Осло, Норвегія. „Алхімік” - театральна постановка, 1998 р.
• Dostlar Tіyatrosu, Туреччина. „Алхімік” - театральна постановка,
  1998 р.
• Steps Entertaіnment, Токіо, Японія. „Алхімік” - музична постановка, 1998 р.
• Pozorіste na Terazіjama, Белград, Югославія. „Алхімік” - театральна постановка, 1997 р.
• Fіnnіsh Radіo Theatre of Yleіsradіo, Хельсінкі, Фінляндія. „Алхімік” - радіо спектакль, вересень 1999 р.
• Teart Polsko-Bіala Zaіala, Польща. „Алхімік” - театральна постановка, березень 2000 р.
• Королівська академія музики й драматургії. „Алхімік” - театральна постановка, серпень 2000 р.
• Польське радіо передач, Варшава, Польща. „Алхімік” - радіо спектакль.
• Hetpaleіs, Антверпен, Бельгія. „Алхімік” - театральна постановка, березень 2001 р.

Саме за роман „Алхімік” письменника стали називати „алхіміком слова”.

В 1993 році Коельо продає права на