Художні особливості творів П. Коельо
Алхімія (пізньолатинське Alchemіa, alchіmіa, alchymіa) – донауковий напрямок у хімії. Назва походить через арабське до грецького „Chemeіa від cheo” – „ллю”, „відливаю”, що вказує на зв’язок алхімії з мистецтвом плавки й лиття металів. Інше тлумачення – від єгипетського ієрогліфа „хмі”, що означав чорну (родючу) землю, на противагу марним піскам. Цим ієрогліфом позначався Єгипет, місце, де, можливо, виникла алхімія, що часто називали „єгипетським мистецтвом”. Уперше термін „алхімія” зустрічається в рукописі Юлія Фірміка, астролога 4 століття [16]
„Алхімік” Коельо – назва символічна. Алхімія, як стверджує письменник у повісті, не обмежується пошуком Філософського Каменя чи створенням Еліксиру Безсмертя. Один з героїв твору Англієць не міг осягнути таємниць алхімії, тому що не розумів головного: істинний Алхімік – це той, хто збагнув Душу Світу і знайшов там призначені для тебе скарби, тобто зрозумів свій шлях у житті [1, 10].
За сюжетом „Алхімік” – це твір про пошуки і знаходження істини [1, 9]. Він має кільцеву композицію. Іспанський вівчар Сантьяго, як біблійний блудний син, мандрує по світу, щоб з’ясувати, що обіцяний йому скарб лежить на тому місці, звідки й почались його мандри. За час подорожі герой набув життєвого досвіду, знайшов справжнє Кохання, пізнав Всесвітню Мову, тобто став Алхіміком, і, нарешті, отримав гроші.
Як і кожен постмодерновий твір, „Алхімік” глибоко символічний. Але зрозуміти його символіку дуже легко, бо вона розкриває сутність саме тої Всесвітньої істини, про яку „забуло” людство.
У творі Пауло Коельо ця істина приходить до нас через сон. Сон – дзеркальне відображення реального життя. Окрім того, сон – це спосіб, за допомогою якого людина спілкується з Богом [7, 17].
Через сон Бог посилає людині знаки, розгадавши які, вона зрозуміє Істину, згідно з якою кожна людина має виконати на землі лише одну місію: навчитися Алхімії Життя. А це означає – навчитися жити в гармонії зі світом, „зрозуміти, що наші долі і уся світова історія написані однією Рукою” – Рукою Творця [7, 17]. Усвідомивши свою роль у світобудові, людина повинна присвятити себе Богу і беззаперечно слідувати і коритися божественним законам. Тоді зникає будь-який страх перед смертю, бо твоя душа – вічна, як вічна Світова Душа. Рука Бога направляє