Інститут повернення (репатріації) репресованих осіб і депортованих народів у міграційному праві України

Інститут повернення (репатріації) репресованих осіб і депортованих народів у міграційному праві України

Інститут повернення (репатріації) в міграційному праві України складається з норм, які регулюють повернення в Україну як історичну батьківщину осіб, які постійно проживали на території України до застосування щодо них незаконних репресій, а також таких, які з різних причин (заслання, вислання, спеціальні поселення в адміністративному порядку тощо) були примусово переміщені за межі України, чи етносів, які в силу насильницької депортації опинилися за межами України.

порядок. який би визначав умови повернення (репатріації) зазначеної категорії осіб та етносів, його правове, економічне, соціальне забезпечення тощо, до цього часу законодавче не врегульовано. Нормативно-правові акти України лише ліквідовують наслідки беззаконня, допущені з політичних мотивів стосовно громадян України, поновлюють їх права, встановлюють компенсації за незаконні репресії та пільги реабілітованим. Такими є Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», Постанова Верховної Ради України «Про тлумачення Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 24 грудня 1993 р. тощо.

Частину осіб, репресованих у 30-40-х і на початку 50-х років, уже було поновлено в правах на підставі законодавства Союзу PCP. J

За національним законодавством України відшкодування у повному обсязі відбувається в таких формах, які не є вичерпними.

Оскільки реституція (засіб правового захисту, або свого роду реституційна справедливість, відповідно до якого особи, що зазнали збитків або яким завдано шкоду, забезпечуються відновленням умов, які існували до завдання шкоди) має перевагу щодо компенсації (засіб правового захисту, за допомогою якого особа отримує грошове відшкодування за завдану шкоду), то першою формою відшкодування жертвам зазначених порушень визначено реституцію, яка надається з метою відновлення початкового статусу, в якому знаходилась жертва до порушення прав і свобод (лат. restitutio initium)

Реституція передбачає, зокрема, відновлення свободи, сім'ї, громадянства, зайнятості, житла та майна, повернення до місця попереднього постійного проживання або місця походження. Реституцію в натурі майже завжди важче отримати, ніж компенсацію (грошову або в натурі).

У деяких державах, у тому числі в Боснії та Герцеговині, Болгарії, Чеській Республіці, Естонії, Німеччині, Руанді, Словенії, Південній Африці, Таджикистані, право на реституцію житла закріплено на національному рівні (конституція і законодавство), що свідчить про можливість створення майнових механізмів та їх застосування до конкретних ситуацій.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» реабілітовані та члени їх сімей поновлюються в усіх громадянських правах, у тому числі в праві проживання в населених пунктах і місцевостях, в яких вони постійно проживали до репресій. Цією самою статтею зазначеного Закону визнано недійсними пов'язані із застосуванням репресій рішення про позбавлення державних нагород, учених ступенів, військових, спеціальних і почесних звань, пенсій та інших прав.

За ст. 6 Закону час тримання під вартою, відбування покарання у місцях позбавлення волі, заслання або перебування на примусовому лікуванні зараховується у потрійному розмірі в стаж роботи для призначення пенсії. Реабілітованим громадянам, які потребують поліпшення житлових умов, надається право на першочергове одержання житла.

Набуття громадянства України здійснюється відповідно до Закону України «Про громадянство України».

Вилучені

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні