Іван Нечуй-Левицький - український письменник
Цікаву та цінну інформацію знаходимо у праці Нечуя-Левицького «Світогляд українського народу. Ескіз української міфології». Думаємо, що вчителеві доцільно звернути увагу на легенду про богиню Сонце. Це своєрідний кодіноформ» сміху окремих образів письменника.
У гумористичних творах І. Нечуй-Левицький засобами багатоликого мудрого сміху викриває ті шляхи, що ведуть до «обміління» людської душі. За висловом Р. Міщука, «Нечуй-Левицький одним із перших в українській літературі показав величезну дистанцію між цілісною натурою, яка не скорилася повсякденним обставинам життя, і тою масою, що керується у своїх вчинках хвилинними потребами». І далі дослідник приходить до висновку, що «концепція людини Нечуя-Левицького... включає в себе розуміння складної взаємодії радісних і тіньових сторін життя».
У контексті філософських суджень І. Нечуя-Левицького — фольклориста, етнографа, педагога, письменника («артиста зору») — у наступній статті шляхом сміхоаналізу повісті «Кайдашева сім'я» буде зроблена спроба залучити учнів-читачів до вирішення проблем концепції людини у «сміховому світі» сучасності.
Література.
- Бобровська Т. Філософія сміху І. Нечуя-Левицького. До проблеми аналізу сміхових жанрів літератури // Українська література в загальноосвітній школі. – 2002.- №2.
- Крутікова Н. Енциклопедія народного життя
- Пустова Ф.Д. Творчість Івана Нечуя-Левицького
- Тараненко М.П. Літературно-естетичні погляди І. Нечуя-Левицького.
- Історя української літератури ХІХ ст. (у 3-х томах) за ред. М.Т. Яценка.
- В.Г. Дончик Історія української літератури ХІХ ст. 1995р. „Либідь”.
- Загальна українська література для школірів та студентів.
- Іванченко Р.Г. Іван Нечуй-Левицький нарис життя та творчості